Page 80 - 6723
P. 80

Карпати,  де  землетруси  виникають  на  обмежених  площах  і
                            зрідка  досягають  сили  до  8  балів.  Ці  зони  приурочені  до
                            молодої  альпійської  складчастості.  Сейсмоактивні  зони  при
                            подальшому  геологічному  вивченні  можуть  розділятися  на
                            ділянки,  які  відзначаються  найбільшою  активністю.  До  їх
                            числа належать:
                                  а)  місця  зчленування  великих  геологічних  структурних
                            комплексів,  що  піддаються  вертикальним  рухам  різної
                            інтенсивності;
                                  б)  периферійні  частини  геологічних  структур,  які
                            витримують вертикальні рухи з великими швидкостями;
                                  в) місця неодноразової зміни спрямування вертикальних
                            зміщень;
                                  г) зони інтенсивних тектонічних рухів вздовж розломів,
                            що виходять на поверхню або виявлені на великій глибині.
                                  Такі  ділянки  є  небезпечними  для  будівництва.  При
                            сейсмічному  мікрорайонуванні  міст  можуть  виділятися
                            ділянки, які відрізняються між собою на один і більше балів.
                            Зустрічаються  випадки,  коли  відмінності  в  балах  між
                            окремими частинами міста становлять всього 1 бал. Тоді вся
                            територія міста оцінюється одним балом, але на ній виділяють
                            більш-менш  сейсмонебезпечні  ділянки.  Карти  сейсмічного
                            мікрорайонування дозволяють правильно планувати забудову
                            міських територій, обираючи для будівництва цінних споруд
                            найбезпечніші місця.
                                  Руйнування  споруди  при  землетрусі  починається  в
                            результаті    вертикальних     коливань,    що    викликаються
                            глибинними  поздовжніми  хвилями  стискання.  Ці  коливання
                            найсильніше  впливають  на  жорсткі  споруди  (наприклад,
                            цегляні  будинки),  вони  порушують  їх  монолітність,
                            викликають появу тріщин. Подальше руйнування відбувається
                            під     впливом       коливань,       викликаних       приходом
                            довгоперіодичних  глибинних  поперечних  і  поверхневих
                            хвиль.  Ці  коливання  спричиняють  руйнування  і  гнучких
                            споруд.
                                  Найменше  руйнуються  підземні  споруди  (резервуари,
                            тунелі,  колодязі).  Інерційні  сили,  які  в  них  утворюються,
                            передаються  навколишнім  гірським  породам,  що  зменшує
                            напруження  в  таких  спорудах.  У  надземних  спорудах
                            найменше піддаються руйнуванню фундаменти, значно легше
                            руйнуються     стіни.    Найслабкішими      місцями    є    кути,
                            примикання і перетинання стін.
                                  Для    надання     будівлям    і   спорудам     необхідної


                                                           79
   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85