Page 88 - 6723

3
 в – густина води (1г/см );
 - коефіцієнт пористості.
Зменшення величини щільності породи тягне за собою
зменшення побутового тиску.
При зниженні рівня грунтових вод на h збільшення
побутового тиску дорівнює:

Р поб = h ( -  зв).

Різницю ( -  зв) можна орієнтовно прийняти рівною
3
одиниці ( зв 1,0-1,1 т/м ). Тоді можна вважати, що
2
збільшення побутового тиску (в т/м ) чисельно дорівнює
величині зниження рівня грунтових вод (в м): Р поб h.
Під час довготривалих відкачувань з метою
водопостачання зниження рівня грунтових вод вимірюється в
окремих випадках десятками метрів, а збільшення побутового
2
тиску досягає кількох десятків тон на м . Таке значне
збільшення побутового тиску може викликати значні і
нерівномірні (у відповідності з формою депресійної поверхні)
осідання.
Осідання поверхні можуть бути викликані також
відкачуванням напірних підземних вод, нафти, тому що в
цьому випадку знижується тиск на підошву пласта, який
перекриває водоносний чи продуктивний горизонт.
Завдяки зваженому тиску порода, яка вміщує нафту, газ
чи напірні води, приймає на себе не всю вагу товщ, що
залягають вище, а вагу цих товщ, зменшену на розмір
зваженого тиску. Зниження напору в результаті
довготривалих відкачок води, нафти чи випуску газу тягне за
собою зменшення зваженого тиску і рівне за величиною
збільшення тиску на вмісні породи.

Контрольні запитання і завдання

1 Як відбувається стискання ґрунтів в основах споруд та
їх випирання?
2 Якими бувають деформації гірських порід під впливом
тиску?
3 Дайте характеристику процесу осідання для різних
геологічних типів гірських порід.
4 Поясніть суть процесу фільтраційної консолідації
порід.

87