Page 17 - 6723
P. 17

частин порід і виникнення карстового процесу.
                                  Вивчення тріщинуватості і ступеня подрібненості порід
                            слід починати з опису  і  документації  тріщин. Під  час опису
                            тріщин  необхідно  вивчати  і  описувати:  1)  розташування
                            тріщин; 2) їх довжину і глибину; 3) ступінь заглиблення або
                            ширину;  4)  характер  тріщин  (тектонічні,  нашарування,
                            вивітрювання);  5)  їх  густину  або  частоту;  6)  характер
                            заповнення  тріщин;  7)  склад  заповнювача;  8)  властивості
                            заповнювача.
                                  Визначення     розташування      тріщин,    елементів    їх
                            залягання  виконується  відомими  в  геології  способами.
                            Довжина  і  ступінь  заглиблення  визначається  за  допомогою
                            мірних  інструментів  (рулетка,  метр  та  ін.).  За  ступенем
                            розширення  доцільно  розрізняти  тріщини  закриті  (ледве
                            помітні,  інколи такі що лише можна здогадатися)  і відкриті.
                            Відкриті,  в  свою  чергу,  розділяються  на  капілярні  шириною
                            не  більше  0,25  мм  і  некапілярні  шириною  більше  0,25  мм.
                            Наявність    закритих     (волосяних)    тріщин    визначається
                            розламуванням шматків породи, постукуванням молотком чи
                            профарбовуванням зразка породи в лабораторних умовах.
                                  Під  час  опису  тріщин  треба  вказувати  на  їх  форму,
                            характер  поверхні    стінок  (гладенька,  шорстка,  глянцева
                            тощо), нальоти на поверхні  тріщин (залізисті, крейдяні та ін.),
                            приуроченість  нальотів  і  характерних  форм  до  певної
                            глибини, зони чи частини тріщин.
                                  Слід  звертати  увагу  на  розподіл  у  породі  не  лише
                            тріщин, але й каверн, жеод, каналів, пор, визначити їх форму,
                            характер, приуроченість до певного складу порід, певних умов
                            залягання  та  ін.  Необхідно  також  прослідкувати  затухання
                            тріщин     з   глибиною,      встановити     приуроченість     їх
                            розповсюдження  і  затухання  до  певного  типу  порід  та  умов
                            залягання.
                                  Потрібно  описувати  характер  заповнення  тріщин:
                            повністю  чи  частково  заповнена  тріщина,  до  яких  її  частин
                            приурочений  заповнювач  (вузьких,  широких,  звивистих,
                            нижніх,    верхніх),    елементи    залягання    заповнених     і
                            незаповнених тріщин тощо. Разом з тим треба вивчати склад
                            заповнювача  (гіпсовий,  глинистий,  залізистий  тощо)  і  його
                            властивості (твердість, еластичність, пористість).
                                  Типові ділянки тріщинуватості  слід фотографувати або
                            замальовувати в масштабі. Для графічного зображення даних,
                            отриманих  під  час  вивчення  тріщинуватості  якого-небудь
                            масиву  чи  району,  рекомендовано  користуватися  способом


                                                           16
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22