Page 17 - 6723

частин порід і виникнення карстового процесу.
Вивчення тріщинуватості і ступеня подрібненості порід
слід починати з опису і документації тріщин. Під час опису
тріщин необхідно вивчати і описувати: 1) розташування
тріщин; 2) їх довжину і глибину; 3) ступінь заглиблення або
ширину; 4) характер тріщин (тектонічні, нашарування,
вивітрювання); 5) їх густину або частоту; 6) характер
заповнення тріщин; 7) склад заповнювача; 8) властивості
заповнювача.
Визначення розташування тріщин, елементів їх
залягання виконується відомими в геології способами.
Довжина і ступінь заглиблення визначається за допомогою
мірних інструментів (рулетка, метр та ін.). За ступенем
розширення доцільно розрізняти тріщини закриті (ледве
помітні, інколи такі що лише можна здогадатися) і відкриті.
Відкриті, в свою чергу, розділяються на капілярні шириною
не більше 0,25 мм і некапілярні шириною більше 0,25 мм.
Наявність закритих (волосяних) тріщин визначається
розламуванням шматків породи, постукуванням молотком чи
профарбовуванням зразка породи в лабораторних умовах.
Під час опису тріщин треба вказувати на їх форму,
характер поверхні стінок (гладенька, шорстка, глянцева
тощо), нальоти на поверхні тріщин (залізисті, крейдяні та ін.),
приуроченість нальотів і характерних форм до певної
глибини, зони чи частини тріщин.
Слід звертати увагу на розподіл у породі не лише
тріщин, але й каверн, жеод, каналів, пор, визначити їх форму,
характер, приуроченість до певного складу порід, певних умов
залягання та ін. Необхідно також прослідкувати затухання
тріщин з глибиною, встановити приуроченість їх
розповсюдження і затухання до певного типу порід та умов
залягання.
Потрібно описувати характер заповнення тріщин:
повністю чи частково заповнена тріщина, до яких її частин
приурочений заповнювач (вузьких, широких, звивистих,
нижніх, верхніх), елементи залягання заповнених і
незаповнених тріщин тощо. Разом з тим треба вивчати склад
заповнювача (гіпсовий, глинистий, залізистий тощо) і його
властивості (твердість, еластичність, пористість).
Типові ділянки тріщинуватості слід фотографувати або
замальовувати в масштабі. Для графічного зображення даних,
отриманих під час вивчення тріщинуватості якого-небудь
масиву чи району, рекомендовано користуватися способом

16