Page 12 - 6723
P. 12

тощо).
                                  Під    час   інженерно-геологічних      досліджень     для
                            гідротехнічного  будівництва  важливим  є  виділення  в  межах
                            річкових  долин  древніх,  інколи  похованих  русел  (їх  інколи
                            називають  прарічками).  Дно  таких  русел  буває  розташоване
                            нижче  сучасних  русел,  а  склад  відкладів,  які  заповнюють
                            древні долини, суттєво відрізняється від сучасних відкладів.
                                  Ширина  річкових  долин  і  крутизна  їх  схилів
                            обумовлюють  розміри  гідротехнічних  споруд  і  можливості
                            розгортання  будівельних  робіт,  планування  населених
                            пунктів, спрямування доріг та ін.
                                  Для  інженерно-геологічної  оцінки  умов  місцевості
                            важливо  знати  походження,  кількість,  висоту  і  поширення
                            терас річкових долин, а також склад і потужність порід, з яких
                            вони  складаються.  Походження  терас  впливає  на  їх
                            літологічний склад і геологічну будову. З цієї точки зору слід
                            розрізняти акумулятивні, ерозійні, змішані і заплавні тераси.
                                  Якщо  це  акумулятивні  тераси,  то  при  їх  інженерно-
                            геологічній     оцінці    доводиться     враховувати      велику
                            неоднорідність  літологічного  складу  (отже,  і  фізико-
                            механічних  властивостей  порід),  їх  часту  фаціальну
                            мінливість (звідси нерівномірні осідання і деформації).
                                  У  випадку  будівництва  напірних  споруд  (гребель)
                            піщані,  гравійно-галькові  та  валунні  відклади  можуть  бути
                            шляхами  для  витоку  води  із  водоймищ.  Ці  відклади  можуть
                            бути також однією з причин суфозії дрібніших за механічним
                            складом підстелюючих чи перекриваючих порід.
                                  Глинисті  алювіальні  відклади,  особливо  у  верхніх
                            частинах  надзаплавних  терас,  піддаються  періодичному
                            просушуванню, за рахунок якого їх міцність збільшується.
                                  В  умовах  сухого,  жаркого  клімату  глинисті  відклади
                            терас можуть містити водорозчинні солі, вилуговування яких
                            призведе  до  зменшення  міцності  (при  роботі  напірних
                            споруд),  а  лесовидні  відклади  можуть  мати  просідкові
                            властивості.
                                  Пухкі  піщані  утворення  терас  можуть  ущільнюватися
                            під впливом динамічних навантажень (при роботі механізмів,
                            водозливних  гребель,  проходженні  залізничних  потягів,
                            виконанні  вибухових  робіт  тощо),  що  призведе  до
                            неприпустимих осідань споруд.
                                  Цей    перелік    інженерно-геологічних      особливостей
                            алювіальних  відкладів  суттєво  зміниться,  якщо  розглянути
                            ерозійні тераси. Інколи ерозійний вріз відбувається в досить


                                                           11
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17