Page 20 - 6723

підземні води виступають уже як силовий чинник.
В інженерній геології підземні води, які перебувають у
зв‘язаній та вільній формах, вивчаються та оцінюються за
такими напрямками.
1. За впливом ступеню і режиму (сезонного та
багаторічного) обводнення масивів порід на їх стан, механічні
властивості і на розмивність. Поперемінне зволоження і
зневоднення порід, в першу чергу глинистих, справляє
руйнівний вплив на їх структурні зв‘язки (розм‘якшення,
вилуговування), які сформувалися під час літогенезу. В
результаті початково досить міцні породи вивітрюються,
розущільнюються. В багато разів знижується їх несуча
здатність та опір зсуву, зростає розмивність; створюються
несприятливі інженерно-геологічні умови.
2. За безпосереднім і різноманітним впливом на
розвиток карстових, просадочних, зсувних та інших процесів.
Під час руху води у породах, особливо в тріщинах, що містять
пухкий заповнювач, при досить значних швидкостях виникає
механічна суфозія. Далі вона за певних умов переростає в
процеси підземного розмивання. Наприклад, це може
відбуватися у системі великих карстових порожнин і каналів.
У лесовидних пилуватих і пухких глинистих утвореннях
також можуть формуватися канали і пустоти (“глинистий
карст”). Інтенсивність водообміну, витрати і агресивність
підземних вод визначають карстові процеси у карбонатних,
гіпсових і соляних відкладах.
3. За гідромеханічним впливом підземних вод на
гірські породи. Це проявляється: а) у підважувальному (знизу
вгору) тиску напірних вод на менш водопроникну пачку
порід, яка залягає вище і має вагомий вплив на утворення
крупних зсувів; б) у вигляді гідродинамічного тиску, що
виникає під час швидких і значних знижень рівнів річок після
повеней, на водосховищах, при відкачуваннях води з
котлованів, кар‘єрів та підземних виробок, а також
інтенсивному штучному обводненні; в) у вигляді
гідростатичного тиску. Це набуває особливого значення,
наприклад, у випадку фільтраційної анізотропії масиву порід,
коли водопроникність у вертикальному напрямку по великих
тріщинах, розломах чи карстових каналах суттєво перевищує
горизонтальну і не забезпечується швидке відтікання та
дренування інфільтраційних вод. За певних умов відбувається
випирання і злам дна виїмки, а також механічна суфозія
заповнювача з тріщин чи тонких фракцій з піщано-уламкових

19