Page 15 - 6723
P. 15

несприятливих відносяться умови, коли шари порід нахилені
                            у  бік  нижнього  б‘єфу  (пласти  різної  міцності;  вода  буде
                            фільтруватися  в  нижній  б‘єф;  споруда  може  зрушитися  по
                            поверхнях нашарування; витоки води в нижній б‘єф, суфозія і
                            подальше руйнування споруди).
                                  Величина, характер, рівномірність і швидкість осідання
                            в  дуже  великій  мірі  залежать  від  умов  залягання  порід  в
                            основі  споруд.  Оцінка  стійкості  споруди  і  визначення
                            припустимих  тисків  повинні  виконуватися  кожного  разу  з
                            урахуванням  конкретного  типу  і  конструкції  споруди,
                            способів виконання робіт і геологічної будови ділянки.
                                  Вплив  умов  залягання  порід  на  осідання  споруд  добре
                            ілюструється     схемами,     запропонованими       професором
                            М.М.Масловим.
                                  Схема  А.  Цілком  однорідне  залягання.  Величина
                            осідання  основи  від  дії  ваги  споруди  планомірно  зростає  із
                            збільшенням  розмірів  споруди.  Якщо  ґрунти  глинисті,  то
                            стається  надзвичайно  повільне  осідання  через  відсутність
                            дренуючих прошарків.
                                  Схема Б. Слабкий грунт залягає на поверхні і на деякій
                            глибині  підстеляється  більш  щільною  породою.  Осідання
                            зростає  лише  до  певної  межі,  обмеженої  сприйняттям  тиску
                            слабким шаром по всій глибині. Тривалість осідання в значній
                            мірі залежить від властивостей і потужності покривного шару.
                                  Схема В. Щільний грунт залягає з поверхні, а на деякій
                            глибині його підстеляє слабка порода, що легко стискається.
                            Значення  нижнього шару  в  осіданні  незначних  за  розмірами
                            споруд  може  зовсім  не  проявитися.  Для  споруд,  значних  за
                            площею,  роль  верхнього  шару  буде  малою.  Осідання  за
                            рахунок  глибинного  слабкого  шару  може  досягти  значної
                            величини і бути досить повільним.
                                  Схема  Г.    Слабкий  глинистий  грунт  залягає  у  вигляді
                            пласта  в  товщі  щільного  грунту.  Вплив  слабкого  грунту
                            залежить  від  співвідношення  глибини  залягання  шару  і
                            розмірів споруди. Для значної за розмірами споруди осідання
                            повністю  визначатиметься  стисненням  слабкого  шару.
                            Тривалість осідання також залежить від властивостей ґрунтів
                            шару.
                                  Схема  Д.  Неоднорідне,  багатошарове,  узгоджене
                            залягання      (непорушене);      слабкі    глинисті     породи
                            перешаровуються з піщаними. Осідання споруди визначається
                            вмістом  в  основному  слабких  глин.  Завдяки  дренуючому
                            впливу  піщаних  шарів  осідання  буде  характеризуватися  як


                                                           14
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20