Page 28 - 6705

Рисунок 4.4 – Схема крильчатки

При випробуванні глинистих та заторфованих грунтів текучої і

текучопластичної консистенції застосовують крильчатку з h  20см та
d  10см, а при випробуванні глинистих і заторфованих грунтів
м’якопластичної консистенції – з h  15см та d  5 , 7 см. Щільні грунти

випробовують крильчаткою з h 12см і d 6 см.
Величина  при випробуваннях на зсувному приладі повинна
гр
визначатися після повного затухання деформацій ущільнення. Якщо цю умову
не виконувати, то можна одержати невірний результат. Беручи до уваги

рівняння (3.12), неважко побачити, що на глибині z в момент часу t до
закінчення ущільнення за формулою (4.3):
 гр  ( ск  P( z, t)) tg  c . (4.5)

Якщо взяти початковий момент часу ( t 0), то, враховуючи вирази (3.10)

 P P 
і (3.11),      tg  c  c , що не відповідає дійсності. Тому методика
гр
 F F 
випробувань грунтів на зсув повинна виключати можливість подібних помилок.
Слід зазначити, що будь-які випробування в лабораторних умовах не
дадуть дійсного значення  . Це пояснюється тим, що в природних умовах
гр
грунт знаходиться під навантаженням, яке створюється тільки масою грунту.

Після прикладання ущільнювального навантаження іноді потрібен значний час,
щоб вода відфільтрувалась з області підвищених тисків. Значення ж  за (4.5)
гр
в цей період буде нижче в порівнянні з  , визначеним на зсувному приладі з
гр
повністю дренованим грунтом.

22