Page 20 - 6705

прикладаючи до грунту ряд значень q і витримуючи кожну ступінь

навантаження до повного затухання деформацій грунту, вимірюють для
кожного значення q просідання поршня e  h  h . Таким чином, за
z 0
виміряними e , знаючи площу зразка F, можна судити про зміну пористості
z
грунту.

Рисунок 3.1 – Схема компресійного приладу

Початковий коефіцієнт пористості визначається за формулою:

       пр
  1  нас  , (3.1)
0
 ск  нас   в  пр   в
де  – питома вага абсолютно щільного грунту;

 – питома вага сухого грунту (скелета грунту);
ск
 – питома вага повністю водонасиченого грунту;
нас
 – питома вага грунту, який знаходиться в природному стані;
пр
3
 – питома вага води (  , 9 81 кН/м );
в в
 – коефіцієнт водонасиченості грунту.
Коефіцієнт пористості при будь-якому ущільнювальному навантаженні:

e F
 i   0  z , (3.2)
V
т
де Fe – зміна об’єму пор зразка грунту при його стисканні навантаженням q;
z
V т – об’єм твердих частинок в загальному об’ємі грунту V  Fh .
0
1
З урахуванням того, що початкова заповненість грунту m  , об’єм
0
1  0
твердих частинок в загальному об’ємі грунту можна визначити як:

Fh
V  0 . (3.3)
т
1  0
14