Page 15 - 6705


  m   . (2.6)
ск
1  
Враховуючи, що n 1  m, та беручи до уваги (2.4) і (2.6), для повністю

водонасиченого грунту:
  
 нас   ск  n   в , (2.7)
в
1  
3
де  – питома вага води (  , 9 81 кН/м ).
в в
При засипанні трубопроводів, ємностей тощо, укладених у
водонасичених грунтах, часто в якості баласту, який утримує трубопровід або
ємність від спливання, враховують грунт засипання. При цьому питома вага
такого баласту повинна визначатися як для зваженого грунту  . Очевидно,що:
зв
  
 зв   ск  m   в . (2.8)
в
1  

Питома вага грунту в природному стані  визначається як вага одиниці
пр

об’єму грунту непорушеної структури. Якщо ввести поняття про коефіцієнт
водонасиченості грунту:
V
  в , (2.9)
V
п
де V – об’єм води в порах грунту, то  можна представити у вигляді:
в пр
 пр   ск  n . (2.10)
в
Залежно від щільності грунтів, їхньої вологості і мінералогічного складу

питома вага грунтів в природному стані змінюється в межах: для пісків і
3
3
супісків – 15-17 кН/м , для глин і суглинків – 14-20 кН/м , а для лесів –
3
12-16 кН/м . Ці значення мають орієнтовний характер. При виконанні реальних
розрахунків питому вагу грунтів слід визначати на підставі вимірювань в

натурних умовах.

2.3 Вологість грунту і показники пластичності

В механіці грунтів зазвичай використовують поняття про вагову вологість
грунтів. Так називають відношення ваги води q до ваги твердих частинок q в
в т
будь-якому об’ємі грунту. Вона визначається за результатами зважування
грунту в природному стані q і того ж грунту, але висушеного до абсолютно
пр
сухого стану при температурі 105°С (q ). Визначивши q та q , вагову
пр
т
т
вологість можна розрахувати за формулою:
9