Page 115 - 6704

кожний гравець робить найкраще, що він тільки може при
заданих діях опонентів. В підсумку жодний з гравців не має
стимулу, щоб змінити свою поведінку. За рівноваги Курно
кожен дуополіст встановлює обсяг виробництва, який
максимізує його прибуток, при заданому обсязі виробництва
свого конкурента, і тому у жодного дуополіста немає стимулів
змінювати обсяг виробництва.
Припустимо, що фірми початково здійснюють
виробництво в обсягах, які не відповідають рівновазі. Чи слід
очікувати, що вони будуть змінювати обсяги виробництва,
доки не досягнуть рівноваги Курно? На жаль, модель Курно
нічого не говорить про динаміку процесів прийняття рішень
щодо обсягів виробництва. Справді, протягом всього процесу
прийняття рішення, центральне допущення моделі, згідно
якого обсяг виробництва конкурентів даної фірми постійний,
не виконується. Обсяг виробництва жодної фірми не буде
постійним, тому що обидві фірми будуть регулювати свої
об'єми. Необхідні інші моделі для розуміння динамічного
регулювання.
Коли все-таки можна припустити для фірми, що обсяг
виробництва її конкурента є постійним? Це можна зробити в
двох випадках. По-перше, якщо дві фірми обирають свої
обсяги виробництва тільки один раз, а тому в подальшому їх
обсяги виробництва не можуть змінитися. По-друге, коли
вони знаходяться в рівновазі Курно, оскільки тоді у жодної
фірми не буде стимулу змінювати обсяги виробництва.
Розглянемо приклад, коли дві ідентичні фірми працюють
на ринку і крива попиту описується лінійною залежністю:

P = 30 – Q, (8.1),

де Q – сукупна пропозиція обох фірм, яка визначається
за рівнянням:

115