Page 119 - 6704

може бути не вірно витлумачено конкурентами і спровокувати
цінові війни.
Одна з основних перешкод для прихованого договірного
ціноутворення полягає в тому, що фірмам складно домовитись
(не здійснюючи переговорів) про те, якою буде ціна.
Домовитись стає тим більш проблематично, коли змінюються
затрати і попит, а разом з ними і ціни. Один із шляхів
вирішення цієї проблеми – лідерство в ціноутворенні. Фірма-
лідер встановлює ціну, а інші фірми слідкують за нею.
Ціна, яку призначає лідер, залежить від того, чи будуть
інші фірми при відповідних цінах обмежувати обсяги
виробництва таким чином, щоб ринкові долі залишались
приблизно незмінними, або ж чи вони розширять виробництво
при підвищенні цін. Якщо інші фірми обмежують своє
виробництво, лідер може встановити спільну ціну, яка
максимізуватиме прибутки. Лідером може бути домінуюча на
ринку фірма, яка встановлює ціну, що максимізує її власні
прибутки, а інші фірми виробляють за цією ціною стільки
продукції, скільки забажають.
Рисунок 8.6 ілюструє, як домінуюча на ринку фірма
встановлює свою ціну. Тут символом D позначено криву
сукупного попиту, а S F – криву пропозиції (сукупних
граничних затрат) фірм-послідовників. Лідер повинен
визначити свою криву попиту D L. Як видно з рис. 8.6, це
здійснюється шляхом підрахунку різниці між ринковим
попитом і пропозицією фірм-послідовників.
При ціні Р 1 пропозиція послідовників дорівнює
ринковому попиту і лідер за цією ціною нічого продавати не
може. При ціні Р 2 і нижчій послідовники не можуть
запропонувати товар, і тому лідер залишається наодинці перед
кривою ринкового попиту. При цінах в діапазоні між Р 1 і Р 2
попит на продукцію лідера описується кривою D L.

119