Page 8 - 67

одержаної експериментально крайньої лінії з відрізком О 1О 2, що сполучає
центри затискачів: K  MO / MO . Число К для інших ліній слід вибирати
n 2 1
так, щоб загальна кількість розрахованих теоретично ліній була рівна
кількості n одержаних експериментальних ліній і щоб прирости потенціалів
мж будь-якими сусідніми теоретичними лініями були однаковими. Для цього
число К при збільшенні порядкового номеру і лінії повинно змінюватись в
геометричній прогресії, тобто K  q  K , де знаменник прогресії
i1 i
q  n  1 K n / K 1  n  1 K . Результати розрахунків звести в табл 1.2.
n

Таблиця 1.2
n=. . . , K n=. . . , q=. . .

i 1 2 3 … n
K i 1
x i, мм 
r i, мм 

2. На цей же рисунок нанести лінії струму /напруженості електричного
поля/, що являють собою кола, які проходять через центри затискачів. Їх
необхідно будувати так, щоб лист був розділений на ціле число m трубок
рівного потоку. Для цього проводимо з центра одного затискача прямі до
кінців діаметра АВ. Кут  між цими прямими ділимо на m рівних частин

   . Із центра затискача проводимо промені, віддалені один від другого
m
на кут  , точки перетину яких з діаметром АВ лежать на шуканих лініях
струму.
Кількість трубок струму m рекомендується вибрати так, щоб cередня
довжина i середня ширина комірки сітки поля були по можливості рівними
одна одній.
3. Співставити картину ліній рівного електричного потенціалу,
одержану експериментально з побудованою теоретично.
4. Зробити висновки по роботі.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. На чому основана аналогія між електростатичним полем і
електричним полем постійного струму в провідному середовищі?
2. При яких умовах картини електростатичного поля i електричного
поля в провідному середовищi будуть подібні?
3. Як здійснюється моделювання електростатичного поля в діе-
лектрику, що оточує заряджені провідні тіла?
4. Яке поле називається плоскопаралельним?
5. Які особливості моделювання плоскопаралельних полів?

8