Page 78 - 6660

інформаційним полем(особливо на державному рівні) для складання

відповідних угод, договорів і прийняття управлінських рішень, моніторингу,

аналізу і фінансовому контролінгусфери державних і корпоративних фінансів.

Фінансова концепція Р. Коуза сприяла глибшому розумінню

фінансового ринку і ринку фінансових послуг, передусім, як вагомих складових

макроекономічного(макрофінансового) рівня. Крім того(і це дуже важливо),

вона дала можливості більш чіткого розмежування між ними: роль і завдання,

специфічні функції, поле функціонування тощо. На фінансовому ринку

предметом купівлі–продажу є позичковий капітал як специфічний товар, що

втілений у цінних паперах. На ринку фінансових послуг предметом купівлі –

продажу є послуги, пов’язані з емісією та розміщенням цінних паперів, що є

специфічними трансакціями. Інвестиційні компанії та банки надають

емітенту — акціонерному товариству різноманітні фінансові послуги при

розміщенні їх цінних паперів. Вони є консультантами корпорацій у всіх

фінансових питаннях, що стосуються випуску цінних паперів та їх розміщення:

вибір часу для випуску, визначення прогнозної ціни продажу та багато іншого.

Ці інституції за свої послуги отримують від корпорацій відповідну плату у

вигляді проценту. Для інвестиційних компаній і банків отриманий процент є

доходом, для акціонерних товариств — трансакційними витратами. Всі умови

надання фінансових послуг визначаються в договорі.

Відомі два методи первинного розміщення цінних паперів акціонерних

товариств: публічне, або відкрите, та приватне. При публічному розміщенні

широкому загалу пропонується купити цінні папери. Особливість цього методу

полягає в тому, що цінні папери продаються необмеженій кількості учасників

ринку. На відміну від публічного, приватний метод полягає у тому, що випуск

передається в «одні руки» великому посереднику — інвестиційному банку,

який викуповує весь його обсяг. Інвестиційний банк є андерайтером , фактично
гарантом розміщення, що бере на себе ризик ситуації, коли емітовані

80