Page 76 - 6660

значні витрати, пов’язані з самим процесом обміну. Перш ніж здійснити угоду

купівлі–продажу, обидва контрагенти повинні здійснити нарізноманітніші

трансакції(операції). Вони пов’язані з пошуком та вибором покупця(продавця),

серйозною перевіркою його платоспроможності, фінансової стійкості і

ліквідності, процесами страхування, кредитування, емісії цінних паперів та їх

розміщенням, а також арбітражними, судовими та іншими витратами. До

них належать також витрати, пов’язані з перерозподілом прав власності. Всі

перераховані вище витрати отримали назву витрати трансакцій (

трансакційні витрати). Подібного роду витрати виникають і на

макроекономічному рівні, особливо в зв’язку з функціонуванням специфічної і

своєрідної сфери державних фінансів. Вони мають назву державних»

трансакційних « витрат.

Концепція трансакційних витрат справила велике значення на розвиток

теорій макроекономічної рівноваги та макрофінансової стабілізації і

економічного зростання. Р. Коуз критикує одне з вихідних положень класичної

теорії, згідно з яким в ринковій ціні міститься вся необхідна інформація,

доступна учасникам ринку, а ціна є однаковою для всіх і відомо всім. За цих

умов учасники ринку дійсно мають можливість приймати рішення про

здійснення угод про купівлю–продаж товарів і послуг. Однак, фактично, в

сьогоденні функціонування ринкової економіки, ціна не може відображати всю

інформацію, оскільки учасники ринку сплачують також досить значні

трансакційні витрати, які із поглибленням поділу праці та ускладненням

господарських зв’язків постійно зростають. Звідси з’являється необхідність в

отриманні інформації про трансакції та витрати на них, а також включення їх в

ціну послуг фінансового характеру при прийнятті рішення про купівлю–

продаж. Оскільки трансакції індивідуальні, то не може бути і мови про єдину

ціну. Слід зазначити, що проблема трансакційнихвитрат вивчалась в Росії в70–
80 роках ХХ століття. Російські економісти Б. Єфімов та А. Шаповалов ввели

78