Page 17 - 6659

Лекція 2. Нафтогазова промисловість і технології захисту

довкілля

1. Основні технологічні процеси видобування нафти і газу
2.Свердловинний, підземний видобуток енергетичних копалин
3.Джерела забруднення та вплив на навколишнє середовище
5. Технології зменшення забруднень у галузі

1. Нафтовий промисел – це комплекс виробничих споруджень, роз'єднаних
територіально, але взаємозв’язаних системами трубопроводів, енергопередач і
організацією роботи. До основних споруджень нафтопромислу відносяться свердловини
(що свердлять, експлуатовані, нагнітальні і спостережливі), компресорні станції, збірні
пункти, нафтосховища, пункти первинної переробки нафти, трубопроводи, різні комори,
відстійники, площадки спалювання надлишків газу і конденсату, електропідстанції і деякі
допоміжні споруди. Кожне з перерахованих споруджень – одиничне потенційне джерело
техногенного впливу на навколишнє середовище. Ці впливи можуть бути ізольовані чи
перетинатися в часі і просторі, виходячи чи не виходячи за межі промислу.
Нафта і газ у покладах насичують порожнечі між зернами породи, тріщини і
каверни порід, що складають шари. Звичайно нафтогазові родовища присвячені до
осадових порід (піски, піщаники, вапняки, доломіти). Іноді нафту виявляють у тріщинах і
порах вивержених порід, але ці скупчення звичайно не мають промислового значення.

Залежно від умов залягання і кількісного співвідношення нафта:газ поклади
поділяють на:

- чисто газові (скупчення природних газів не зв'язані з іншими корисними
копалинами),
- газоконденсатні (газ збагачений рідкими вуглеводнями),
- газонафтові (газ розчинений у нафті чи знаходиться над нафтовим покладом у
виді газової шапки),
- нафтові без газової шапки з розчиненим у нафті газом.
Як правило, у продуктивній зоні шару крім нафти і газу присутня вода. Породи, що
складають шари, в основному гідрофільні, тому органічна фаза не може витиснути воду.
Вона залишається в порах шару у виді найтонших плівок, крапель. Співвідношення
вода:нафта може змінюватися від 1:100 до 100:1.
Рідини і гази в шарі знаходяться під тиском, що залежить від глибини і може бути
приблизно оцінене по формулі:

4
Р(Па) ≈ 10 *Н,
де Р – початковий пластовий тиск, Па/м,

4
10 – перекладний коефіцієнт,
Н – глибина залягання шару, м.

Зі збільшенням глибини залягання шарів підвищується температура. Відстань по
вертикалі, на якому температура гірських порід підвищується на 1 градус, називається
геотермальною ступінню, її середнє значення – 33м, для різних родовищ вона різна.

17