Page 12 - 6659

Запаси родовищ корисних копалин залежно від ступеня розвіданості родовища і
вивченості якості копалини і технічних умов розробки підрозділяють на чотири
категорії A, B, C 1 і C 2. Кожній категорії відповідає визначений ступінь вивченості.
Категорією А класифікуються запаси, розвідані і вивчені детально, при цьому
забезпечується повне виявлення умов залягання, форми і будови тіл корисної
копалини; повне виявлення природних типів і промислових сортів мінеральної
сировини, їхнього співвідношення і просторового положення; повне з'ясування якості,
технологічних властивостей корисної копалини і природних факторів, що визначають
умови ведення гірно-екслуатаційних робіт.
Контур запасів корисних копалин по категорії А встановлюється шпарами чи
гірськими виробками. Для запасів, затверджених по категорії А, можливе складання і
затвердження технічного проекту.
Категорією В класифікуються запаси менш детально вивчені. При цьому
визначаються основні особливості умов залягання, форми і будови тіл корисної
копалини без точного відображення їхнього просторового положення.
Контур запасів по категорії C встановлюється за даними розвідницьких виробок.
Категорією C 1 класифікуються запаси корисної копалини, вивчені загалом.
Контур запасів по категорії C 1 визначається на підставі розвідницьких вироблень, а
також по геологічним і геофізичним даним.
Категорією C 2 класифікуються запаси, попередньо оцінені на підставі
геологічних і географічних даних, підтверджених розкриттям корисної копалини в
окремих місцях, або за аналогією з розвіданою ділянкою.
Існує міжнародна класифікація корисних копалин. У ній виділені три категорії
ресурсів:
R-1 – ресурси детально вивчених родовищ, для яких встановлені умови залягання,
морфологія і якість окремих тіл корисних копалин;
R-2 – ресурси оцінені загалом, геологічні параметри обміряні в деяких місцях, є
резервом для приросту ресурсів R-1;
R-3 – ресурси невиявлених типів, оцінені на основі геологічної екстраполяції,
геофізичних і геохімічних даних або за допомогою пошукових методів, що
використовуються для вибору напрямку розшукових робіт і оцінки перспектив окремих
районів.
Категорії R-1 і R-2 підрозділяються по ступені рентабельності на дві групи:
Е – ресурси, експлуатація яких при існуючих в окремій країні чи регіоні соціально-
економічних умовах і на базі існуючих технологій можлива і рентабельна;
S – ресурси, розробка яких недоцільна з погляду економічного інтересу через
відсутність промислової технології видобутку корисних копалин. У залежності від змін в
економіці і технології видобутку і переробки ресурсів категорії R-1-S і R-2-S можуть
переходити в категорії R-1-E і R-2-E.
У видобувній промисловості об'єктами основного виробництва вважаються
підприємства по видобутку (шахти, розрізи, кар'єри), фабрики по збагаченню, а також
відвали і хвостосховища, де складуються і консервуються некондиційні руди і відходи
всього промислового комплексу.
Технологічні процеси видобувної промисловості можна розділити на 3 групи:
- переміщення речовини в межах літосфери,
- зменшення концентрації елемента в літосфері,
- зміна складу при збагаченні.
Роботи, що проводять при виїмці корисної копалини чи породи, називаються
гірськими. У результаті проведення їх в товщі землі утворюються порожнечі – гірські
виробки. Вони різноманітні за формою, розмірам, призначенню, положенню в просторі.
Розрізняють виробки відкриті, що розташовані на земній поверхні і мають незамкнутий

12