Page 43 - 6651

- можуть залишитися і, використовуючи своє впливо-ве
становище, робити спроби змінити систему у своїх інтересах.
Результативність дії групи впливу на стратегічні зміни
залежить від поєднання:
- рівня її влади;
- бажання бути почутою і досягти конкретної мети;
- політичної майстерності, уміння переконувати і
добиватися свого в ході представлення особам, що ухвалюють
рішення, суті проблеми, яку вони бачать і бажаних змін.
Аналіз системи стейкхолдерів включає ідентифікацію,
систематизацію, градацію основних стейкхолдерів, оцінку їх
мети, можливостей і мотивацій, збір інформації про них,
використання цих знань в процесі стратегічного управління.
Робота зі стейкхолдерами має на увазі контакти, комунікації,
проведення переговорів, з метою отримання найбільшої
вигоди для підприємства.
На відміну від аналізу стейкхолдерів, що проводиться в
ході стратегічного планування, стратегічне управління
передбачає безпосередню взаємодію з ними. На практиці
обидва процеси перетинаються.
Для отримання суттєвої підтримки, підприємство
повинно намагатися максимально задовольняти інтереси
партнерів, незважаючи на те, що, як уже відмічалося, дані
інтереси не завжди співпадають, має місце розбіжність
мотивації стейкхолдерів.
Стейкхолдерів поділяють на групи, залежно від рівня їх
зацікавленості у розвитку підприємства та можливостей
впливу на нього. І для кожної з таких груп визначають
найприйнятніший стиль взаємовідносин. Йдеться про
розробку карти стейкхолдерів .
Зрозуміло, що пріоритетом взаємовідносин повинні
стати партнери з першої групи.
Аналіз стейкхолдерів має, крім того, включати прогноз
змін можливостей їх впливу і зацікавленості, тобто виявляти
потенційні загрози і можливості з їх боку у стратегічному
періоді.
В останні роки підприємства використовують два
основних методи роботи із зовнішніми партнерами.
Перший – захист підприємства від невизначеності
зовніш-нього середовища, значну частину якого складають

42