Page 159 - 6649

Загалом вихреструмовий метод контролю знайшов найбільше поши-
рення в авіакосмічні та енергетичній галузях в силу поширеного викорис-
тання там неферомагнітних провідних матеріалів та високих вимог до чут-
ливості контролю.
Залежно від способу отримання первинної інформації розрізняють
магнітопорошковий, магнітографічний і ферозондовий методи магнітної
дефектоскопії.
Метод магнітного порошку базується на здатності феромагнітних час-
тинок, що знаходяться в магнітному полі, орієнтуватися в напрямку поля і
переміщатися у напрямі найбільшого збільшення густини магнітного
потоку.
Електричний контроль суцільності передбачає застосування наступ-
них методів: електроіскровий, падіння потенціалу, електричного опору,
екзоелектронної емісії.
Електроіскровий метод реалізується за створення різниці потенціалів
на електродах, між якими поміщають контрольований виріб. За наявності
тріщин, пор, рихлості потрібна менша напруга на електродах для проскоку
іскри між ними (пробою). Зміна форми іскри при зміні пробивної напруги
служить критерієм, по якому судять про придатність виробу або матеріалу.
Контроль ведеться при напрузі 3-40 кВ. Для зниження небезпеки ураження
струмом контролерів використовують струми високої частоти 1-2 МГц.
Електроіскровий метод широко застосовують для контролю якості
електроізоляційних покриттів на металах, причому одним електродом
може служити метал, а другим – високовольтний щуп.
Метод падіння електричного потенціалу застосовують для вимірю-
вання глибини тріщин.
Метод електричного опору використовують для контролю суцільності
неелектропровідних покриттів на електропровідній основі. При цьому
вимірюють питомий електричний опір між перетворювачем і основою.
Електростатична порошкова дефектоскопія дозволяє виявляти поверх-
неві тріщини на виробах з фарфору, силікатного і органічного скла, непро-
відної кераміки, пластмас і на емальованих виробах. Метод полягає в тому,
що при запиленні якої-небудь неметалічної поверхні наелектризованою
пудрою можна створити такі умови, при яких пудра осідатиме в дефектних
місцях і останні будуть видимі на поверхні виробу.
Оптичні методи найбільш ефективні для виявлення поверхневих де-
фектів в непрозорих матеріалах і внутрішніх – в прозорих. Проблема кон-
тролю якості прецизійних поверхонь успішно розв'язується за допомогою
лазерних дефектоскопів. Принцип визначення поверхневих дефектів поля-
гає у наступному. Поверхня, вільна від дефектів, дає певну густину розпо-
ділу розсіювання, причому вид цього розподілу приблизно однаковий для

158