Page 76 - 663

Інтонація
Робота над інтонацією та її компонентами (
наголосом, ритмом, мелодією, темпом, паузацією) повинна
бути тісно пов’язана із освоєнням фонем та їх варіантів.
Навчання інтонації побудована згідно вимог, що їх
висуває майбутня професія студента. Перекладач повинен
зрозуміти на слух , читати, перекладати, переказувати
тексти найрізноманітнішого характеру, вести бесіду
іноземною мовою.
Для вироблення та автоматизації інтонаційних
навиків необхідно оволодіти умінням правильно
відтворити та вживати основні інтонаційні структури в
чотирьох комунікативних типах речення, а саме: у різних
типах розповідних, питальних, спонукальних та окличних
реченнях, які вживаються в основних фонетичних стилях
мовлення (нейтральному та емфатичному).
Спочатку слід зосередити увагу на вивченні
інтонаційної групи, в межах якої відбувається зміна
основного тону, розподіл фразового наголосу,
темпорального та ритмічного аспекту.
Під час корективного курсу студент отримує базові
поняття про інтонацію, її роль у комунікації, основні
елементи. Робота над інтонацією обмежується нижче
вказаними інтонаційними структурами:
1. Низький спадний тон ( Low Fall)
2. Спадна шкала + низький спадний тон :
3. Висока рівна шкала + низький спадний тон( High-
Level-Scale) :
4. Низький висхідний тон
5. Спадна шкала + низький висхідний тон
6. Висока рівна шкала + низький висхідний тон
7. Спадно-висхідний тон
8. Рівний тон
Ці структури спрацьовують у таких типах речень:

72