Page 41 - 6628
P. 41

За перевірками Київради у м. Києві в комерційних cтруктурах оберталося
            протягом  1997  року  приблизно  7  млн.  грн.  Ці  кошти  були  результатом
            незаконних  угод:  тільки  на  київських  базах  було  виявлено  оборотних  запасів
            товарів  комерційних  структур  на  54  млн.  грн.  Ці  товари  були  вилучені  з
            державної  роздрібної  мережі  з  метою  продажу  за  спекулятивними  цінами.
            Враховуючи  їх  доларовий  еквівалент,  можна  оцінити  обсяг  цієї  виявленої
            товарної маси:

                                                 54
                                                      млн . крб .   28 , 526 млн .дол .,
                                                , 1  893

                   де 1,893 грн./дол. — офіційний курс долара на 1.01.97.

                   Таким  чином,  на  кожного  мешканця  м.  Києва  обсяг  продажу  за
            спекулятивними цінами становив у доларовому еквіваленті:

                                                 28 . 26
                                                       дол  / . ос .   10 , 76 дол  / . ос .,
                                                   , 2  65
                   де 2,65 млн. — чисельність мешканців у м. Києві 1997р.

                   Враховуючи  швидку  оборотність                  купівлі-продажу  комерційними
            структурами  (1—2  місяця),  обсяг  лише  виявленої  спекулятивної  торгівлі
            становив 10—15 дол./ ос.-місяць, що еквівалентно переважній частині доходів
            населення і дає уявлення про масштаб завданої йому економічної шкоди.

                   Фінансові ресурси держави на початковому етапі її незалежності не були
            використані  насамперед  для  підтримки  і  розвитку  виробництва,  а  були  у
            величезних  розмірах  і  на  пільгових  умовах  надані  комерційним  банкам  та
            номенклатурним ділкам. Чому зникло багато товарів за доступними цінами із
            державної торговельної мережі? І чому саме за цих умов відбувалася така руй-
            нівна «лібералізація» цін?

                   Відповіді  на  ці  питання  багато  в  чому  пов'язані  з  дефектами  цінової,
            кредитної  і  податкової  політики.  Оскільки  розвиток  виробництва  потребує
            довгострокових зусиль, то без продуманої стратегії державного протекціонізму
            виробники  не  мають  гарантій  стабільного  управління  і  зацікавлені  не  так  у
            розвитку виробництва, як в одержанні негайного прибутку від обороту грошей.
            Не  маючи  впевненості  у  забезпеченні  замовлень,  директори  підприємств
            відмовлялися від кредитів на розвиток виробництва. Замість цього вони направ-
            ляли наявні грошові засоби у валютні операції, створювали свої «кишенькові»
            комерційні структури винятково для одержання високих доходів.
                   Погіршенню становища сприяла і видача пільгових кредитів комерційним
            структурам  із  використанням  номенклатурних  зв'язків  За  цих  умов  відбулася
            майже легальна закупівля багатьох товарів оптом у магазинах і базах з метою
            перепродажу.  Наслідком  цього  було  збагачення  комерційних  структур  і
            небачена  інфляція.  Відсутність  відпрацьованих  механізмів  взаємодії  націо-
            нальної і закордонної валют призвело до скупки і вивезення з України дешевої
            сировини, матеріалів, енергоносіїв, вкрай необхідних нашій державі.
                   Виходом  із  становища,  що  склалося,  є  розробка  засобів  і  механізмів
            оптимального регулювання цін, податків, кредитів за новою інструментальною
            базою  на  основі  комп'ютерної  системи.  Реалізація  відповідної  сукупності
            економіко-математичних моделей повинна бути зорієнтована на використання
            баз  даних  і  знань,  експертних  систем,  ситуаційних  центрів.  Це  дало  б  змогу
            уникнути багатьох помилок під час підготовки економічних рішень, розробити
            надійні комп'ютерні помічники-радники для осіб, які приймають рішення.
   36   37   38   39   40   41   42