Page 80 - 6624
P. 80

Отже,  за  усталеного  одновимірного  руху  швидкості
           можуть змінюватися тільки залежно від координати l, тобто

                                   u   f  (l ).                      (3.3)
               Типові  приклади  усталеного  руху  такі:  витікання  води
           крізь  отвір  з  резервуара  за  незмінного  рівня  або  з  крана  за
           сталого  тиску;  течія  у  всмоктувальних  і  нагнітальних  лініях
           відцентрових  насосів  і  вентиляторів,  що  працюють  за  тієї
           самої  кількості  обертів;  течія  в  розподільній  мережі
           трубопроводів  за  постійної  кількості  і  незмінному  характері
           роботи споживачів та ін.
               Неусталеним  називають  такий  рух,  за  якого  всі  його
           характеристики в окремих точках простору, через які протікає
           рідина, змінюються з часом.
               Інакше  кажучи,  при  одновимірному  неусталеному  русі
           загальна функціональна залежність для швидкості має вигляд
           (3.2).  Прикладами  такого  руху  можуть  бути  процеси
           наповнення і спорожнення резервуарів, течія в трубопроводах
           при швидкому відкриванні або закриванні запірного органа та
           ін.
               Вивчення  неусталеного  руху  значно  складніше,  ніж
           усталеного.  Надалі  ми  обмежимося  розгляданням  тільки
           усталеного руху.
               Уявимо  собі  простір,  зайнятий  рухомою  рідиною;  цей
           простір    характеризується     деяким     векторним      полем
           швидкостей. У різні моменти часу і в різних місцях швидкості
           частинок  рідини,  що  проходять  через  ці  точки  простору,
           будуть  різні.  Візьмемо  в  певний  момент  часу  точку  1,
           швидкість в якій u 1. Далі візьмемо на цьому векторі точку 2,
           швидкість     в    якій   в    той    самий     момент      часу
           характеризуватиметься  вектором  u 2,  і  т.  д.  (рис.  3.2).  Зі
           зменшенням  відстані  між  точками  кінець  кінцем  дістаємо
           плавну криву, яку і називають лінією течії.










                               Рисунок 3.2 – Лінія течії

                                            80
   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85