Page 86 - 6623

де m – маса перенесеної речовини у напрямку координати х і
dc
пропорційна градієнту концентрації ;
dx
τ – час;
S – площа, яка охоплює забруднення, що розміщена перпендику-
лярно руху маси речовини.

Розглядаючи силу тертя F, що діє зі сторони повітряних мас на
дифузію частинок, як протидіючу кінетичній чи тепловій енергії мо-
лекули Ейнштейн запропонував співвідношення [11]:

K T ×
D = Б (3.28)
F

-23
де К – постійна Больцмана (К = 1,38·10 Дж/К);
Б
Б
Т – температура середовища.

Дж. Стокс показав, що для руху сферичних частинок:

F = s × p × h × r (3.29)
Порівнюючи рівняння (3.28) та (3.29) одержуємо рівняння для

практичного користування:

K T ×
D = Б (3.30)
s ×p ×h r ×

З цього рівняння випливає, що частинки перемішуються тим

швидше, чим вища температура середовища, менший розмір части-
нок забруднень r та в’язкість середовища η.
На формування ареалів забруднення атмосфери впливає такий

процес, як дисперсія (розсіювання забруднюючих речовин), причому
розвивається поперечна та поздовжня, які характеризуються відпові-
дними коефіцієнтами дисперсії. Коефіцієнт поздовжньої дисперсії за-
лежить від швидкості повітряних мас (υ), а також від параметру λ, що

характеризує структуру завислих частин у повітрі. Цю залежність
можна виразити так:

s X Y , = l× 2 (3.31)
u, м /с

Конкретне значення поперечної дисперсії визначається в залеж-
ності від висоти джерела викиду забруднюючих речовин і його мож-
на визначити формулою [12]:

86