Page 85 - 6623
P. 85

З  наведеної  схеми  видно,  що  в  ареалі  забруднення  атмосфери
               можна виділити 3 зони: зона «нерозведених» концентрацій або своє-
               рідна «інтрузія», що формується безпосередньо над джерелом викиду
               в результаті вторгнення шкідливих речовин в атмосферу, довжиною

               Х ; перехідна зона довжиною (Х – Х ) та дисперсна зона – зона розсі-
                                                           1
                 0
                                                                  0
               ювання, яка утворюється під дією фізико-хімічних процесів.
                     Загалом,  при  формуванні  ареалів  забруднення  атмосфери  віді-
               грають роль такі фізико-хімічні процеси: конвективний переніс; мо-
               лекулярна дифузія; повздовжня та поперечна дисперсія.
                     Інтенсивність  впливу  фізико-хімічних  процесів,  в  основному  по-
               здовжньої та поперечної дисперсії, також залежить від наявності аеро-

               золів в атмосфері або, як їх інакше називають, – ядра конденсації. Аеро-
               золі – це пилоподібні мінеральні частини кори вивітрювання, високо-

               дисперсні  агрегати  розчинних  солей  різного  ступеня  зволоженості,
               найменші краплі розчинів газових сумішей (SO , CO, HCl та інші), час-
                                                                               2
               тини диму, органічні речовини різного складу, найдрібніші організми
               та їх залишки (спори, пилок рослин, мікроби). Ці речовини перебува-

               ють у динамічній рівновазі, стійкість якої залежить від їх дисперсності
               та інтенсивності турбулентних потоків повітря.
                     Частини  аерозолів  мають  широкий  діапазон  розмірів.  Верхня

               границя  лімітується  можливістю  перебувати  у  повітрі  в  завислому
               стані. Дрібні аерозолі наближаються за розмірами до молекул і стано-
               влять їх агрегати.
                     Всі види аерозолів в атмосфері мають загальну особливість, яка

               полягає у зменшенні їх кількості з висотою. Розподіл їх залежить від
               багатьох фізичних факторів, зокрема від адвекції та випадання осадів,
               коагуляції ядер та осідання їх під дією сили тяжіння.

                     Пересування забруднення разом із повітрям являє собою конвек-
               тивний перенос, який є найбільш суттєвим фактором міграції.
                     Принципово  існує  можливість  розповсюдження  забруднення  в
               атмосфері молекулярною дифузією – процесом вирівнювання конце-

               нтрації частинок у межах певного об’єму повітря самочинно, оскіль-
               ки він супроводжується збільшенням ентропії системи «забруднююча
               речовина – повітря», а рівномірний розподіл речовини у системі від-

               повідає  найбільш  імовірному  її  стану.  Кількісно  дифузія  може  бути
               виражена рівнянням першого закону Фіка:

                                                                  dc
                                                       m =    - D     ×t   S ×                          (3.27)
                                                         x
                                                                  dx



                                                              85
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90