Page 130 - 6623

Нормування ЕМП з точки зору екології – це встановлення ГДР
антропогенного фактора, який впливає на урбоекосистему. ГДР – це
рівень впливу антропогенного фактора техногенного походження,
який не викликає захворювань чи відхилень в стані здоров’я населен-

ня в реальному часі чи в наступних поколіннях. Відхилення в стані
здоров’я населення, що виникають під впливом антропогенного фак-
тора техногенного походження, який перевищує ГДР, повинні вияв-

лятися сучасними методами досліджень. Крім цього, ГДР встановлю-
ється за біологічно активними параметрами техногенного фактора,
що впливає на біоту.
ЕМП як особлива форма існування матерії характеризується ря-

дом параметрів: частотою, напруженістю електричної і магнітної
складової ЕМП, фазою, поляризацією, видом модуляції, структурою і

т.д. Біологічна активність майже всіх перелічених параметрів вже до-
ведена і ступінь їх впливу враховується в нормативних документах
щодо встановлення ГДР.
Для оцінки впливу ЕМП на організм людини довгий час розроб-

лялися дві гіпотези. Перша належить лікарям-гігієністам, які, спира-
ючись на складність біофізичного та медичного вивчення впливу
ЕМП техногенного походження на організм людини та його впливу

на розвиток хвороб та відхилень у функціонуванні систем органів,
тканин та клітин організму людини, намагалися запропонувати зани-
жені значення ГДР основних параметрів ЕМП. Наприклад, у
1968 році ГДР для напруженості електричної складової ЕМП у висо-

кочастотному діапазоні був встановлений на рівні 0,2 В/м, у 1978 році
– 4 В/м, у порівнянні з сучасним – 10 В/м.
Другу гіпотезу розробляли інженери, спеціалісти з управлінської

діяльності, економісти, котрі доводили, що низькі ГДР обмежують
можливості технічного та економічного розвитку перспективних на-
прямків господарства та обмежують впровадження сучасних техніч-
них інновацій. Альтернатива була запропонована у 1953 році амери-

канським вченим Г. Шваном, який запропонував встановити ГДР по-
2
верхневої ГПЕ для людини 100 мкВт/см . Такий рівень ГДР підвищує
температуру об’єкта, що піддається впливу ЕМВ не більше ніж на 1
о
С. У 1956 році такий ГДР був прийнятий Американським національ-
ним інститутом стандартів для технічних працівників та населення.
Розрахункове прогнозування ЕМП є складним завданням, оскіль-

ки завжди виникають питання щодо точності розрахунків, деалізації
технічних характеристик об’єктів, що випромінюють ЕМВ, місця їх
розташування та висоти від поверхні ґрунту, особливостей рельєфу,
130