Page 132 - 6623
P. 132

них методів захисту від ЕМП відносять зменшення потужності РТО
               (планове, за спеціальним графіком з врахуванням потужностей інших
               РТО, в залежності від потреби), перенесення у віддаленіші райони чи
               реконструкція  РТО,  використання  сучасної  техніки  з  покращеними

               екологічними характеристиками.
                     Пасивний  захист  передбачає  організаційні  чи  технічні  заходи
               щодо зменшення впливу ЕМП на соціальну складову урбоекосистем

               на прилеглих до радіотехнічних об’єктів територіях без впливу на са-
               мі радіотехнічні об’єкти. До методів пасивного захисту відносять за-
               хист відстанню (створення санітарних зон навколо РТО), захист ча-
               сом (обмеження часу перебування людей під впливом ЕМП), екрану-

               вання (застосування матеріалів, що екранують чи поглинають ЕМП),
               врахування впливу ЕМП під час містобудування (озеленення, плану-

               вання розміщення РТО, планування будівництва житлових будинків
               та  інфраструктури  міст  з  врахуванням  розміщення  вже  існуючих
               РТО,  використання  рельєфу  місцевості  для  «затінення»  від  ЕМП).
               Орієнтація новобудов «глухою» стіною до джерела ЕМП, зменшення

               поверховості забудови та збільшення проміжків  між будинками мо-
               жуть значно знизити вплив ЕМП техногенного походження на соціа-
               льну складову урбоекосистем.



                         5.2 Шумове забруднення атмосферного повітря


                           5.2.1 Фізичні і фізіологічні характеристики шумів


                     Шумом є кожен небажаний для людини звук. Як звук ми сприй-
               маємо  пружні  коливання,  які  хвилеподібно  розповсюджуються  у
               твердому, газоподібному чи рідкому середовищах. Звукові хвилі ви-
               никають  при  порушенні  стаціонарного  стану  середовища  внаслідок

               впливу на нього деякої збуджуючої сили. Частинки середовища при
               цьому починають коливатися відносно положення рівноваги, причо-
               му швидкість такого коливання (коливальна швидкість  v ) значно ме-

               нша за швидкість розповсюдження хвилі (швидкість звуку с).
                     У газоподібному середовищі швидкість звуку

                                                              c P
                                                      с =        сті  ,                                 (5.18)
                                                                r


               де   c – показник адіабати (для повітря = 1,41);

                                                             132
   127   128   129   130   131   132   133   134   135   136   137