Page 121 - 6623
P. 121

В основному використовують картографічний метод досліджень на
               урбанізований територіях. Наприклад, у м. Івано-Франківську був виб-
               раний тест-полігон, на якому визначити 122 точки на відстані 200–500 м.
                     Вибір контрольних точок тест-полігону проводився відповідно до

               специфіки забудови міста з урахуванням місць великого і тривалого
               скупчення людей та місць з імовірно підвищеною електромагнітною
               небезпекою:  загальноосвітні  навчальні  заклади,  навчальні  заклади

               І–ІІ рівнів акредитації, вищі навчальні заклади, лікувальні установи,
               культові споруди, великі житлові будинки, мости через річки Бистри-
               ця Надвірнянська та Бистриця Солотвинська, залізничний вокзал, за-
               лізнична колія та мости через неї, великі магазини, кінотеатри, зупи-

               нки автотранспорту на вулицях з тролейбусним рухом та інші [8].
                                                                                                      2
                     Урбоекосистема Івано-Франківська займає площу 51,36 км , зага-
                                                                                2
               льна  площа  м. Івано-Франківська  –  83,73  км [9].  Середня  густина
               розміщення контрольних точок на тест-полігоні становить 2,4 точки
                          2
               на  1  км ,  причому  в  центральній  частині  міста  густина  розміщення
               контрольних точок дещо більша (рис. 5.1).

                     Карта  створена  за  допомогою  геоінформаційної  системи  ГІС
               MapInfo  Professional 10.0, а точки тест-полігону позначено з допомо-
               гою сервісу Google Maps.

                     Електромагнітна енергія, що випромінюється антенами передава-
               льних РТО, поширюється в просторі, утворюючи ЕМП, яке прийнято
               характеризувати двома нерозривно пов’язаними складовими – елект-
               ричною (Е) і магнітною (Н).

                     ГДР  напруженості  електричного  поля  (електрична  складова
               ЕМП), що виражаються середньоквадратичним (ефективним) значен-
               ням, і рівень поверхневої ГПЕ (m), який виражається середнім зна-

               ченням, визначаються в залежності від частоти (довжини хвилі) і ре-
               жиму випромінювання.
                     Такі  ГДР  визначаються  Державними  санітарними  правилами  та

               нормами,  затвердженими  наказом  Міністерства  охорони  здоров’я
               України № 239 від 1 серпня 1996 року, зареєстрованим у Міністерстві

               юстиції  України  29 серпня  1996 року  за  № 488/1513  та  Методикою
               розрахунку  розподілу  рівнів  електромагнітного  поля,  затвердженою
               наказом  Міністерства  охорони  здоров’я  України  №  1040  від
               29 листопада 2013 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції Украї-

               ни 17. 12. 2013 року за № 2130/24662, відповідно до таблиці 5.1.





                                                             121
   116   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126