Page 120 - 6623

джерелами ВЧ і N джерелами НВЧ на межі санітарно-захисної зони,
має відповідати такій вимозі:

 E  2  E  2  E  2 ПГЕ
 1  +  2  + ...+  n  + 1 +
     
 E ГДР 1   E ГДР 2   E ГДР n  ПГЕ ГДР 1 (5.3)

ПГЕ ПГЕ
+ 2 + ...+ n £ . 1
ПГЕ ПГЕ
ГДР 2 ГДР n

5.1.2 Методи визначення рівнів електромагнітних потоків

5.1.2.1 Картографічний метод

Вимірювання ЕМП в урбоекосистемі пов’язане з певними труд-

нощами:
1) не завжди є можливість дізнатися параметри джерела ЕМВ;
2) місцезнаходження джерела ЕМВ не завжди відоме;

3) часто відсутня інформація про параметри і структуру ЕМП, що
випромінюється;
4) джерела, що випромінюють ЕМП, часто знаходяться близько
біля людини, в зоні індукції [5].

ЕМП техногенного походження радіочастотного діапазону, що
може бути причиною небезпеки для соціальної складової урбоекосис-
теми, фактично виступає як ближнє індукційне поле. Тому тут елект-

ричну складову Е та магнітну складову Н необхідно вимірювати
окремо, на відміну від дальнього поля, де по одній виміряній складо-
вій ЕМП можна знайти іншу. Вектор Пойнтінга у ближньому полі є

комплексною величиною, його напрям залежить від структури дже-
рела випромінювання та відстані від нього [6]. Залежно від відно-
шення Е/Н ближнє поле може бути високоінпедансним (електричним)

або низькоінпедансним (магнітним) [7]. Тому якщо йдеться про вимі-
рювання ЕМП у ближній зоні щодо впливу на соціальну складову ур-
боекосистеми, то доцільно вимірювати напруженість електричної
складової (Е, В/м), напруженість магнітної складової (Н, А/м) та ГПЕ
2 2
(m, мкВт/см або Вт/м ). При цьому потрібно враховувати вплив по-
ляризації випромінювання, частоту, модуляцію ЕМП та час впливу на

людину.

120