Page 29 - 6609

Рисунок 2.4 – Залежність кінематичної в’язкості від температури

Це пояснюється різницею природи в’язкості у рідинах і газах. У
рідинах молекули розміщені набагато ближче одна до одної, ніж у
газах, і в’язкість виникає під дією сил молекулярного щеплення. Ці
сили із збільшенням температури зменшуються, тому в’язкість па-
дає. У газах в’язкість обумовлена головним чином без порядковим
тепловим рухом молекул, інтенсивність якого збільшується із під-
вищенням температури.
В’язкість рідин залежить також від тиску, але ця залежність
суттєво проявляється тільки при відносно великих змінах тиску (у
декілька десятків мегапаскалей). Із збільшенням тисків в’язкість
більшості рідин зростає.
В’язкість рідин вимірюють за допомогою віскозиметра. най-
більш поширеним є віскозиметр Енглера, який має вигляд посудини
діаметром 106 мм із короткою трубкою діаметром 2,8 мм, що вбу-
дована у дно. Час t витікання 200 см досліджуваної рідини із віско-
3
зиметра через цю трубку під дією сили тяжіння, поділена на час tводи
0
витікання того ж об’єму дистильованої води при 20 С, виражає
в’язкість в умовних одиницях – в градусах Енглера:
t
1 0 Е  ,
t води
де t води =51,6 с.
методів точного переводу умовних одиниць в’язкості у абсолю-
тні не існує, перерахунок проводиться за емпіричними формулами
та таблицями.
Так перерахунок градусів Енглера у стокси для мінеральних
масел, що використовуються у гідросистемах, здійснюється за фор-
мулою:
, 0 063
v 0 , 073 0 Е  .
0 E
27