Page 27 - 6609

Стисливість. Властивість рідини змінювати свій об’єм під дією
тиску називають стисливістю. Стисливість характеризується коефі-
-1
цієнтом об’ємного стиснення  [Па ], який є відношенням зміни
р
об’єму, що припадає на одиницю тиску:
1  V
  ,
р  р V 1

3
де V – початковий об’єм, м ;
1

3
V – зміна об’єму, м ;

р – зміна тиску, Па.

Величина, обернена коефіцієнту  має назву об’ємного моду-
р
ля пружності (модуля стисливості) Е [Па].
Для крапельних рідин модуль Е незначно зменшується із збі-
льшенням температури і зростає із підвищенням тиску. Для води він
складає при атмосферному тиску близько 2000 МПа, для мінераль-
них масел – 1400…1700 МПа. Відповідно, при підвищенні тиску на
0,1 МПа, об’єм цих рідин зменшується на 1/20000 і на 1/12000 час-
тини відповідно, що дає підставу рахувати крапельні рідини нестис-
ливими, тобто вважати, що густина рідин не залежить від тиску.
Температурне розширення. Температурне розширення харак-
-1
теризується коефіцієнтом об’ємного розширення  [К ], тобто
Т
відношенням зміни об’єму при зміні температури Т на 1К при пос-
тійному тиску:
1  V
  ,
T
V  T
0
Коефіцієнт  води, що знаходиться під тиском 0,1 МПа, зрос-
T
0
-6
-6
тає від 14∙10 до 700∙10 із збільшенням температури від0 до 100 .
Для мінеральних масел у діапазоні тисків від 0 до 15 МПа  мож-
T
-4
на у середньому приймати рівним 8∙10 .
При звичайних гідравлічних розрахунках температурне розши-
рення рідин, як правило, не враховують.
В’язкість. Властивість рідин чинити опір зсуву (ковзанню) ша-
рів рідини називають в’язкістю. В’язкість – властивість чинити опір
текучості (ступені рухомості частинок рідини); більш в’язкі рідини
менш текучі та навпаки.
Наявність в’язкості приводить до того, що при русі рідини
вздовж твердої стінки відбувається гальмування потоку (рис. 2.3).

25