Page 79 - 6607

фосфорити та глауконітовий мул, найбільш поширений на
шельфі та поблизу краєвої частини шельфа на глибинах від
120 до 600 м.
Група абісальних відкладів представлена також
теригенними, органогенними і хемогенними осадками.
Абісальна область з глибинами більше ніж 2-3 км займає
75,5% ложа Світового океану, що складає 56% поверхні нашої
планети і, таким чином, абісальні антропогенові відклади є
найбільш поширеними на Землі, але в межах суші вони поки
що не встановлені. Абісальні антропогенові осадки
відкладаються на розчленованому рельєфі дна Тихого,
Атлантичного та Індійського океанів та морів у вигляді
скелетних організмів, дрібних мінеральних частинок, в тому
числі і вулканічного попелу, які приносяться з континентів
вітром і течіями, а також космічного пилу.
Осадконакопичення відбувається при високих гідростатичних
тисках (від 200-300 до 1100 атмосфер), абсолютній відсутності
світла, дуже слабкій гідродинаміці, при постійній температурі
0
води від нуля (на глибинах 8-9км) до 4 С та в окисному
середовищі.
Такі особливості створюють своєрідний органічний світ
абісалі. Не дивлячись на те, що на дно абісалі падає
колосальна кількість решток відмерлих організмів, на
глибинах більше 400 м вапнякові осадки відсутні, тому що
наростаючий з глибиною тиск сприяє розчиненню вапнякових
черепашок форамініфер, планктонних організмів, молюсків,
головоногих та ін. Менше розчиняються тільки кременисті
рештки діатомей, радіолярій та губок. Вони складають
помітну частину абісальних осадків. Швидкість їх
накопичення за одними даними дуже незначна (від 25 см до 1
м в 5-10 млн. років), за іншими – досягає 0,25 – 2,13 см в
тисячу років. Очевидно, висновки правильні і в першому, і в
другому випадку. В першому – очевидно, із-за численних
розмивів такі незначні потужності осадків формуються в
самих глибоководних зонах океанів, в другому – приведені
цифри стосуються абісальних органогенних відкладів,
швидкість накопичення яких найвища.
До абісальних теригенних відкладів відносяться
червоні (точніше коричнуваті, коричнево-червоні)
глибоководні глини розвинуті на глибинах понад 450-500 м в

77