Page 78 - 6607
P. 78

Глибоководні  піски  і  галечники,  а  також  виходи
                            скельних  відкладів  займають  10%  від  площі  батіалі.  Вони
                            розвинуті на ділянках сильних донних течій, на перегинах від
                            шельфу  до  континентального  схилу  (зокрема  вздовж  берегів
                            Норвегії на глибинах від 200 до 800 м, на дні глибоких проток
                            і заток (Біскайська затока – до глибини 700 м).
                                   Червоні мули – (точніше червоно-бурі або жовто-бурі)
                            розвинуті  вздовж  берегів,  складених  латеритами,  червоними
                            землями, лесом та ін. Величезні маси цих порід, які виносяться
                            ріками  та  вітром,  утворюють  червоний  мул,  який  дуже
                            розвинутий  в  Китаї  (виноси  рік  Хуанхе  і  Янцзи),  Малайзії
                            (Меконг,  Іраваді),  Індії,  біля  східних  берегів  Південної
                            Америки  (виноси  рік  Амазонки  та  Оріноко).  В  цих  осадках
                            зустрічаються  зрідка  панцирі  діатомей,  спікули  кременевих
                            губок, скелети радіолярій.
                                   Сині  або  блакитні  мули  –  найбільш  поширений  тип
                            теригенних батіальних осадків. Розміри мінеральних зерен, які
                            складають  мул,  від  сотих  до  десятих  долей  міліметра.
                            Піщаний та алевролитовий матеріал складає 20-25% від маси
                            осадків.  Різновидністю  цих  мулів  є  темно-сірий  мул,  який
                            насичений  сполуками  сірки  і  складає  всю  глибоководну
                            частину Чорного моря.
                                   Вулканічні  мули  і  піски  представляють  звичайний
                            синій  мул,  збагачений  вулканічним  попелом  і  іншими
                            продуктами  вулканізму.  Вони  розвинуті  на  ділянках
                            прилеглих до берегів з діючими вулканами. Окремі прошарки
                            складені майже повністю вулканічним попелом. Їх товщина в
                            окремих випадках, наприклад в Охотському морі, досягає 1 м.
                            Як  домішки  в  мулах  і  пісках  присутні  рештки  пелагічних
                            форамініфер,  бентосних  та  інших  організмів,  складених
                            вапняковими або кременистими черепашками і панцирями.
                                   Батіальні  органогенні  відклади    розвинуті  в  тропічній
                            або  субтропічній  зонах,  особливо  в  областях  з  кораловими
                            рифами.  Серед  них  за  перевагою  решток  тих  або  інших
                            організмів      виділяються       коралові,      форамініферові,
                            глобігерінові,  птероподові,  радіолярієві  і  діатомові  піски  і
                            мули. Остання різновидність характерна для морів та океанів з
                            помірним та холодним кліматом.
                                   Батіальні хемогенні відклади зустрічаються як домішки
                            серед  теригенних  та органогенних  відкладів.  Перш  за все  це













                                                            76
   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83