Page 96 - 6606

У древні епохи четвертинного періоду зледенінням
були охоплені величезні простори континентів, які значно
перевищували площу розвитку сучасних зледенінь. Центри
древньочетвертинних зледенінь знаходились на
Скандинавському півострові, в Альпах, на Таймирі та в ін.
приполярних і високогірних областях. Маси льоду, що
наступали зі Скандинавських гір, зайняли рівнини Північної
Європи, більшу частину Східноєвропейської рівнини і
досягли південних областей України. Допускають, що
товщина льоду на цей період на Скандинавському півострові
досягала 3 км, а товщина льоду, яка покривала
Східноєвропейську рівнину, становила декілька сотень метрів.
До початку сучасної епохи скандинавський льодовик зник,
залишивши після себе різноманітні льодовикові і водно-
льодовикові форми рельєфу і відклади.
Зледеніння впродовж геологічної історії Землі
періодично проходило і в більш давні геологічні епохи. Про
наявність зледеніння вказує наявність у древніх товщах
тилітів - ущільнених метаморфізованих моренних відкладів.
Причини періодичної появи зледеніння до цього часу
не вивчені. Існує ряд гіпотез, за допомогою яких намагаються
пояснити причини періодичного зледеніння поверхні Землі.
Однак однозначної відповіді не отримано. Вивчені на сьогодні
фактори виникнення зледенінь можна розділити на дві групи -
астрономічні та геологічні.
До головного астрономічного фактора належать зміни
у планетарному русі Землі, такі як варіації ексцентриситету
земної орбіти та кута нахилу земної осі до площини
екліптики. Це реальні періодичні зміни, які викликають
періодичну зміну клімату.
Поряд з астрономічними на зледеніння поверхні Землі
могли вплинути геологічні фактори. Основними такими
факторами вважають періодичну зміну у складі атмосфери та
тектонічні фактори.
У геологічній історії розвитку Землі помічено
безсумнівний зв'язок періодів зледеніння з епохами
горотворення. Зледеніння земної кори наступило якраз після
епох горотворення, які супроводжувались активною
вулканічною діяльністю.

96