Page 87 - 6606

інших компонентів, а також фауністичною характеристикою.
В одних районах залишки фауни і флори містяться в осадах у
великій кількості, а в інших - в одиничних примірниках або
зовсім відсутні. Така різновидність характеру морських
відкладів є наслідком надзвичайної різноманітності фізико-
географічних умов, у яких проходить їх накопичення.
Вивчення сучасних осадів дало змогу встановити
основні фактори, які визначають тип морських відкладів.
Головними серед них є рельєф і глибина морського дна, а
також ступінь віддаленості берегової лінії та кліматичні
умови. У відповідності з цими особливостями у межах
Світового океану виділяють такі зони із специфічними
умовами осадонакопичення: літоральна - у припливно-
відпливній зоні; мілководна - в області шельфу; батіальна - в
області континентального схилу та абісальна, яка охоплює
області ложа Світового океану та глибоководних западин.
Осади, які формуються у літоральній та мілководній
зонах, називаються неритовими, а в батіальній та абісальній
зонах -пелагічними.
У межах літоральної та мілководної зон формуються
теригенні, органогенні та хемогенні осади.
Пелагічні осади, які на 70 % складаються із
теригенного матеріалу, переважно алюмосилікатного складу,
уламково-глинисті й глинисті, розповсюджені у морях і в
прилеглих до континенту районах океанів на будь-яких
глибинах.
Біля пологих плоских берегів переважно формуються
opганогенні, карбонатні за складом осади і так звані осади
пляжів. Органогенні осади утворюються за рахунок
накопичення залишків фауни і флори, яка досить широко
населяє літораль на плоских узбережжях. В утворенні цих
осадів особливо велика роль належить рослинності та
прикріпленим організмам.
Багаторазове переміщення уламків призводить до їх
диференціального відкладання за масою. Найбільш великі
уламки (валуни, галька) переносяться на незначну відстань і
складають в основному береговий вал. Дальше від нього у
море відносяться піщані частинки різної величини, а потім
алевритові та глинисті різновиди.

87