Page 84 - 6606

сил Сонця і Місяця, нерівностей дна та при переміщенні
cyдeн.
Морські та океанічні хвилі досягають великої висоти і
часто набирають значної швидкості. У відкритому океані
нормальна висота хвилі сягає 1,5-4,5 м, збільшуючись при
сильних штормах до 15-30 м. Максимальну висоту хвилі до 37
м зафіксовано у Тихому океані.
Потужні морські хвилі виникають при землетрусах на
дні водойми. Їх називають цунамі. Такі хвилі
розповсюджуються зі швидкістю від 50 до 1 000 км/год.
Висота хвиль в області виникнення цунамі сягає 0,1-5 м, а біля
узбережжя збільшується до 10-50 м і більше. Вони мають
надзвичайно велику руйнівну силу. Досягаючи узбережжя,
цунамі викликають руйнування, іноді катастрофічні, як,
наприклад, Курильське (1952 p.), Чілійсъке (1960 р.),
Аляскінське (1964 р.) та ін.
Припливи та відпливи являють собою періодичні
підняття та опускання рівня вод Світового океану під дією сил
тяжіння, що виникають між Землею, Сонцем і Місяцем.
Характер припливів і відпливів залежить від взаємного
розташування Землі, Місяця і Сонця, а також географічної
широти, глибини моря, обрисів берегової лінії. Під дією
припливотворних сил Місяця і Сонця Земля набуває форми
еліпсоїду.
Двічі на добу, приблизно через 12 год. 26 хв, рівень
води у морях та океанах піднімається, утворюючи припливи, і
двічі опускається, утворюючи відпливи.
Одночасно з припливом в одній точці Землі вода
відтікає з іншої точки. В міру обертання Землі кожний
меридіан почергово зазнає високого і низького стояння води з
інтервалом 24 год. 52 хв. Неповна відповідність цього
інтервалу добі пояснюється тим, що сам Місяць за добу
встигає дещо відійти від свого колишнього положення.
Інтенсивність припливів також пов'язана із формою
океанічної котловини - розміром, глибиною, положенням на
Землі. Ці параметри визначають періодичність припливних
коливань рівня, які можуть бути півдобовими, добовими або
змішаними.
Поверхня твердої оболонки Землі на континентах і під
океанами має досить складний рельєф. На материках

84