Page 85 - 6606
P. 85

зустрічаються  рівнини,  плоскогір'я  і  гірські  хребти.
                            Встановлено, що найбільш високою точкою на земній кулі є
                            гора  Джомолунгма  (Еверест)  з  абсолютною  відміткою  над
                            piвнем  моря  +8882  м.  На  дні  океанів  виявлено  підводні
                            хребти, окремі вулканічні конуси і плоскогір'я, глибоководні
                            котловини  й  западини.  Максимальна  глибина  у  Маріанській
                            западині Тихого океану знаходиться на абсолютній відмітці -
                            11034 м.
                                   У  центральній  частині  дна  океанів  простягаються
                            серединно  океанічні  хребти,  схили  яких,  понижуючись,
                            переходять  у  океанічні  котловини.  Вони  утворюють  єдину
                            систему довжиною 60000 км. Ширина хребтів змінюється від
                            декількох  сотень  до  1000-1500  км,  підіймаючись  над
                            океанічними  котловинами  на  3-4  км.  Окремі  вершини
                            океанічних  хребтів  досягають  рівня  океану  і  навіть
                            виступають  у  вигляді  островів  океанічного  походження.
                            Гребінна  зона  хребта  шириною  до  100  км  переважно
                            характеризується розчленованим рельєфом і дрібно блоковою
                            будовою.
                                   Осади     невеликої     товщини     і   молодого      віку
                            накопичуються переважно лише у занурених блоках.
                                   Вздовж  осі  хребта  зазвичай  простягається  рифтова
                            долина шириною 25-30 км, дещо опущена відносно гребенів
                            хребта. Глибина осьової рифтової долини становить 1,5 км. До
                            неї входить осьовий рифт у вигляді щілини шириною 4-5 км із
                            стінками висотою декілька сотень метрів.
                                   Вздовж окраїн до глибини 200 м простягається шельф
                            шириною від декількох десятків до перших сотень кілометрів.
                                   Шельф  - це відносно мілководні ділянки дна океанів,
                            окраїнних та внутрішніх морів, які обрамляють континенти та
                            острови. Границею шельфу зі сторони суші служить берегова
                            лінія,  а  зовнішня  границя  по  брівці  -  перегину  з  океанічної
                            сторони, нижче якої глибина океану різко збільшується. При
                            цьому висота утвореного уступу становить 2-4 км, ширина -
                                                                  0
                            30-40 км і крутизна в середньому 10  .
                                   Загальна  площа  шельфу  морів  та  океанів  становить
                                       2
                            31199  км    або  8  %  від  загальної  площі  Світового  океану.
                            Середня глибина шельфу 132 м, а ширина від 1-3 км до 1500
                            км.  Пересічний  кут  нахилу  поверхні  шельфу  становить  7',  а
                                             0
                            максимальний 1  45 '.

                                                            85
   80   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90