Page 33 - 6606
P. 33

від  50  до  100  км/год.  Висота  хвиль  в  області  виникнення
                            цунамі становить від 0,1 до 5 м, а біля узбережжя - від 10 до
                            50  м  і  більше.  Відстань  між  гребенями  хвиль  у  відкритому
                            океані 100-300 км  і, незважаючи на велику висоту, вони тут
                            практично  не  відчуваються.  Захоплюючи  всю  товщу  води,
                            хвилі цунамі мають меншу висоту над великими глибинами і
                            сильно  зростають  на  мілководді.  Накочуючись  на  береги,
                            цунамі спричинюють катастрофічні руйнування, особливо на
                            низинних узбережжях.
                                   Під  дією  цунамі  часто  піддаються  руйнуванню,
                            пересуванню  та  переходу  у  взважений  стан  осади,  які
                            знаходяться  на  глибинах  до  1000  м.  Осади  пляжу  і  шельфу
                            переважно  змиваються  повністю.  З  цунамі  пов'язується
                            утворення підводних каньйонів, виникнення мутних потоків,
                            перенесення  мілководних  грубих  осадів  на  великі  глибини,
                            раптова і різка зміна глибини окремих ділянок морського дна.
                                   Руйнуюча сила цунамі прямо пропорційна швидкості їх
                            поширення і відповідає висоті, якої вона набрала під час свого
                            руху.
                                   Землетруси  на  Землі  пов'язані  з  певними  регіонами.
                            Головний  пояс  сейсмічності,  на  який  припадає  близько  80%
                            світової  сейсмічної  енергії  і  понад  95%  енергії  проміжних  і
                            глибокофокусних  землетрусів,  вузькою  смугою  обрамляє
                            Тихий океан і пов'язаний із системою глибоководних жолобів.
                            Надзвичайно  висока  сейсмічність  цієї  області  викликана
                            підсуванням холодної океанічної літосфери під материки, які
                            оточують океан, та окраїнні моря.
                                   Другий  великий  сейсмічний  пояс,  Євроазіатський,
                            простягається  з  північного  заходу  на  південний  схід  і
                            співпадає із складчастими гірськими спорудами альпійського
                            віку. До нього примикає також ряд сейсмоактивних областей
                            новітньої тектонічної активізації. Зараз розвиваються погляди
                            про те, що землетруси в цьому поясі проходять у результаті
                            тиску  Євроазіатської  плити  з  одного  боку  та  Індійської,
                            Аравійської та Африканської плит з іншого.
                                   Третій розгалужений і протяжний сейсмоактивний пояс
                            пов'язаний  із  системою  серединно-океанічних  хребтів  і
                            характеризується відносно слабкою сейсмічністю, пов'язаною
                            із розсуванням літосфери.



                                                            33
   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38