Page 31 - 6606

Тектонічні землетруси можуть виникати на різних
глибинах, а їх енергія і сила можуть досягати 12 балів. Серед
виділених типів землетрусів тектонічні найбільш потужні й
часто супроводжуються найбільш катастрофічними явищами
на поверхні Землі.
Вулканічні землетруси пов'язані з районами сучасної
вулканічної діяльності і з посиленим їх проявленням. Області
поширення вулканічних землетрусів охоплюють ділянки,
діаметр яких не перевищує 30-50 км, а ізосейсти
розміщуються навколо конуса вулкану і за формою близькі до
кола. При вулканічних землетрусах їх епіцентр зазвичай
співпадає з кратером вулкану, а гіпоцентр розміщений на
значній глибині під конусом вулкану. Слід зазначити, що
вулканічні землетруси на відміну від тектонічних мають
порівняно невелику енергію поштовхів та незначну область
поширення.
Головною причиною виникнення вулканічних
землетрусів є стрибкоподібний прорив магми у жерлі вулкану
з вибуховим викидом газів, водяної пари та уламків гірських
порід при їх виверженні. Іншою, менш важливою причиною
виникнення вулканічних землетрусів, є утворення в конусі
вулкану і в найближчих ділянках розривів, зсувів та інших
механічних порушень.
Денудаційні землетруси відбуваються внаслідок
різноманітних обвалів в гірських районах, провалів в
карстових печерах, соляних шахтах тощо. При таких
землетрусах сейсмічні хвилі виникають в результаті удару
великих мас породи, що обвалилися.
Обвали, що призводять до виникнення землетрусів,
можуть спостерігатися як у горах, так і на рівнинах. Однак
найбільш сильні обвали проходять в горах.
Прикладом такого обвалу може служити обвал на р.
Мургаб (Західний Памір) у 1911 р., в результаті якого об'єм
3
обваленої породи становив понад 2 км , а його маса - близько
7 млрд т. Ще більші за масштабами обвали проходили в
Альпах: об'єм одного з найбільших обвалів становив близько
3
15 км , а площа, зайнята обвальними масами, - 49 км .
Денудаційні землетруси характеризуються невеликою
силою, яка не перевищує 5-6 балів. Тривалість землетрусу
становить декілька секунд.

31