Page 95 - 6583

Рисунок 3.3 – Система горизонтальних геомагнітних
вихорів у монодипольному полі (а) та у
полідипольному (б), за Т. Рікітаки

Електрична провідність нового літосферного комплексу
різко збільшується порівняно з початковою провідністю
континентальної плити. На другому боці Земного діаметра,
внаслідок накопичення осадових порід на дні океану (від
декількох сотень метрів до декількох кілометрів), різко
збільшується електричний опір регіону. Ці дві події приводять
до зміни полярності одиничного диполя, який, входячи до
складу геомагнітної системи, викликає її інверсію. Починається
опускання нової рифтової впадини, а на протилежному боці –
підняття дна світового океану, що завершується формуванням
суші та гір.
Описаний механізм підтверджується періодичністю
тектономагматичних епох. Спочатку знадобилось близько
500 млн років для першого прориву магм на поверхню Пангеї.
У подальшому дії відцентрових сил із ростом магми материків
росли, а проміжки часу між розколами скорочувались. До

95