Page 42 - 6583

Земна радіація викликається радіоактивністю земної
кори, природних вод і атмосфери. Більш радіоактивними є
вивержені кислі породи (граніти, гнейси містять у
мікрограмах на грам породи: ( 3 10  6 Ra ,9 U ,20 Th ), далі –
осадові ( 1  , 104  6 Ra ,4 ,2 U ,12 Th) і менш радіоактивні –
базальтові та передотитові породи ( 0  , 107  6 Ra ,2 ,1 U ,5 Th ).
В окремих локальних районах земної поверхні
спостерігаються породи з більш підвищеною радіоактивною
концентрацією.
Усі природні води джерел, річок, озер і морів містять
розчинені солі радію і торію та переважно радіоактивні
еманації (родон, торон) і продукти їхнього розпаду.
Радіоактивність природних вод, за винятком деяких джерел,
мала, особливо мала радіоактивність морської води
( 4  14 10  9 Ra , 3 10  5 мкKюрі дм 3 Rn).
Безпосередня іонізація атмосфери радіоактивними
породами земної кори спостерігається головно біля земної
поверхні і стає незначною навіть на малих висотах (у повітрі
спостерігаються пробіги довжиною в декілька сантиметрів
для  частинок, у декілька метрів – для  частинок, у
1
декілька сотень метрів – для земного  –випромінювання).
Але оскільки усі радіоактивні породи земної кори
безперервно еманують і поверхневий шар земної кори дихає,
то в атмосферу надходять радіоактивні еманації та їхні
продукти розпаду. Завдяки повітряній конвекції нижні шари
атмосфери стають власне радіоактивними (10 мкKюрі дм ).
3
7

Для земної іонізації атмосфери основне значення мають
радіоактивні еманації та їхні продукти розпаду. Радіоактивна
хвильова і корпускулярна радіація грунту й атмосферного
повітря обмежуються нижніми шарами тропосфери та помітно
спостерігаються в основному над сушею. Її іонізаційний ефект
швидко спадає з висотою.
Спостерігають також локальні іонізатори: ударна
іонізація при тихих розрядах і під час гроз, механічна іонізація

1
Земля випускає в світовий простір  –промені, але їхня інтенсивність
занадто мала порівнянно з космічною радіацією.

42