Page 26 - 6583

Окислювально-відновні процеси на різних ділянках
діють неоднаково залежно від того, які мінеральні асоціації
беруть участь у процесі.
У процесі окислення гірська порода, що окислюється,
втрачає електрони та заряджається позитивно, а порода, що
відновлюється, набуває негативного заряду, внаслідок чого
над нею спостерігається від’ємна аномалія природного
електричного поля.
Особливо інтенсивно електрохімічні процеси
проходять при переході сірчаних металів в окиси. У цьому
разі рудне тіло можна вподібнити гальванічному елементу.
Частину рудного тіла, де реакція окислення відбувається
найбільш інтенсивно, можна уявити як один із електродів
елемента (додатний), рудне тіло – як провідник, нижню
частину рудного тіла – як другий електрод (від’ємний), а
навколишні породи можна вважати розчином, що викликає
хімічні й електрохімічні перетворення.
Для того щоб такий гальванічний елемент діяв у
природних умовах, необхідно, щоб:
а) рудне тіло та вміщувальне середовище мали помітну
за величиною різницю електропровідностей;
б) верхня та нижня частини рудного тіла перебували в
різних умовах щодо окислювальних процесів;
в) між поверхневим шаром землі та зоною
інтенсивного окислювального процесу не було хороших
провідників, які б екранували природний струм від
поверхневих шарів, наприклад, рівень грунтових вод не має
бути вищий, ніж зона окислення.
Таким умовам відповідають деякі сульфідні родовища,
кремнисті графітизовані сланці, поклади антрацитів, контактні
зони різних порід, родовища графітів та інші геологічні
структури.
На рис. 1.2 наведено схему, що більш конкретно
пояснює причини виникнення природних електричних полів.
Зображене рудне тіло розбите на чотири зони: Іа – зона
повного окислення; Іб – зона змішаних руд; ІІ – зона
вторинних сульфідів; ІІІ – зона первинних сульфідів.
Сульфідні руди, окислюючись у водно-повітряній зоні
вадозної циркуляції, утворюють сульфати, здебільшого добре

26