Page 31 - 6575
P. 31

9 Практичне  заняття 9. Визначення величини осідання
                          грунтової основи стрічкових фундаментів методом
                                         пошарового підсумовування

                   Однією  з  найважливіших  задач  фундаментобудування є розрахунки  і
            прогнозування деформацій ґрунтової основи,  які виникають за рахунок:
               1)  зовнішніх сил (при навантаженні будівлями і спорудами, при транспорт-
            них навантаженнях);
               2)  внутрішніх сил (при зміні фізико - механічних характеристик ґрунтів  у
            часі);
               3)  прояву особливих властивостей ґрунту  (просідання, набухання і т.д.);
               4)  під дією сил, що виникають внаслідок розвитку інженерно – геологічних
            процесів ( зсувів, ерозії, суфозії, абразії, карсту, тощо );
               5)  при прояві динамічних навантажень ( сейсмічних, навантажень від  тех-
            нологічного обладнання  тощо ).
               Деформації  за  видами  поділяються  на  рівномірне  і  нерівномірне  осідання,
            крен  та  зміщення.  Серед  найпоширеніших  вертикальних    деформацій
            розрізняють:
               1)  осідання    S  – за рахунок стиснення ґрунту під навантаженням;
               2)  просідання S – за рахунок зміни структурної міцності лесових ґрунтів;
                                   sl
               3)  здимання h – морозне здимання та набухання глинистих ґрунтів;
                                 sw
               4)  усадку  S  –  зменшення об‘єму зразка ґрунту при зменшенні вологості;
                              sh
               5)  осідання поверхні – деформації, викликані змінами в нижніх шарах ґрун-
            ту  (добування корисних копалин, відкачка води);
               6)  провали  –  деформації,  пов‘язані  з  порушеннями  суцільності  ґрунтових
            масивів.
               Основним методом розрахунку осідання фундаментів для  звичайних  грун-
            тових  основ є метод пошарового підсумовування,  який  використовується з
            відповідно  до діючих будівельних норм.
                   В інженерних розрахунках допустимість використання цього методу оці-
            нюють за умовою:
                                                               R ,
                                                           mt
               де   – середній тиск на підошві фундаменту,
                     mt
                      R  – розрахунковий опір несучого шару ґрунту .
               Для   виконання  розрахунку  величини  осідання потрібно відобразити пере-
            різ фундаменту на інженерно-геологічному розрізі, побудувати епюри  величин
            природного та додаткового напружень,  визначити  потужність  стислої  зони і
            величину  осідання  в  її  межах.
                На потужність стислої зони впливають такі умови:

               1)  збільшення величини додаткового тиску на рівні фундаменту                    zp 0    приво-

            дить  до збільшення  потужності  стислої  зони  H ;
                                                                        c



                                                           31
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36