Page 32 - 6575

2) при збільшенні ширини фундаменту b при тому ж питомому наванта-
женні від споруди, збільшується потужність стислої зони H ;
c
3) при збільшенні глибини закладання фундаменту d – зменшується по-

тужність стислої зони H ;
c
4) потужність стислої зони залежить від форми фундаменту: у квадратного

фундаменту H менше, ніж у стрічкового при однакових b , d ;
c
5) потужність стислої зони H іноді визначається глибиною
c
залягання від підошви фундаменту скельного ґрунту або ґрунту з модулем
деформації E >100 МПа.

Потужність стислої зони H визначається межами : верхньою FL на рівні
c
підошви фундаменту і нижньою BC на рівні, де виконується умова: 0,2  =
zg
 ( з точністю до 2 кПа).
zp
Доцільно побудувати не дві епюри, а також третю допоміжну епюру природ-
ного тиску, зменшену в 5 разів, тобто 2,0  zqi . Точка перетину цієї допоміжної

епюри 2,0  zqi та епюри додаткового тиску  zpi зафіксує нижню межу сти-
слої зони.

В межах стислої зони H ґрунтова основа розбивається на окремі розрахун-
c
1
кові шари товщиною b, відповідно до розбивки, прийнятою при скла-
5
данні таблиці коефіцієнта розсіювання  .
Розбивку потрібно робити так, щоб на розрахунковий шар припадав тільки
один вид ґрунту (ІГЕ, що характеризується модулем деформації E ).
Величину осідання розраховують за формулою:

n 
S    zp. i. mt h i ,
i 1 E i

де  – безрозмірний коефіцієнт, що враховує умовність розрахункової

схеми, приймається  =0,8;
h – потужність і-того розрахункового шару;
i
 – середній додатковий тиск в межах і-того шару.
zp. i. mt
  
  zp i . . пок . zp i . . під . ,
zp i . . mt
2
де  zp i . . пок . – величина додаткового тиску на верхній межі розрахункового

шару (на покрівлі);
 . – величина додаткового тиску на нижній межі розрахункового
zp i . . під
шару (на підошві);

32