Page 26 - 6575
P. 26

7 Практичне заняття 7. Визначення величини
                   фільтраційного тиску способом результуючої об’ємної сили

                  Підземні  води  в  більшості  випадків  мають  визначальний  вплив    на  стій-
            кість схилів  та  відкосів. Він  проявляється в розвитку гідростатичного виважу-
            вання та гідродинамічного тиску, а  також  у  погіршенні  показників  фізико-
            механічних  властивостей  ґрунтів. Ці сили необхідно враховувати при розра-
            хунках  стійкості схилів по найбільш ймовірним поверхням ковзання, а  також
            при  побудові  обрисів схилу з  певним  коефіцієнтом  запасу  стійкості на осно-
            ві теорії граничної рівноваги. При розрахунку стійкості схилів гідростатичний
            тиск, направлений вертикально, та гідродинамічний тиск направлений парале-
            льно лініям руху води, по своїй суті є об‘ємними силами і розглядаються як ко-
            нтурні. Результуюча сила гідростатичного та гідродинамічного тиску направле-
            на по нормалі до поверхні ковзання.  Розрахункова схема подана на рис. 7.1.


























              Рисунок 7.1 – Розрахункова схема для визначення величини гідростатич-
                     ного, гідродинамічного тиску та результуючої  об’ємної  сили

                                       Послідовність виконання роботи.
                   1. Визначення величини  гідростатичного тиску в  межах  одного  з  роз-
            рахункових  блоків виконуємо  за  формулою:

                                                     D        V   ,
                                                       ГС     w   i
                   де :   –  питома  вага  води ;
                          w
                    V  – об‘єм  частини  виділеного блоку нижче рівня  грунтових  вод , що
                     i
            перебуває під дією  гідростатичного  тиску.


                                                  1
                                            V       h     h    l  cos   ;
                                              i         і 1   i    i
                                                  2




                                                           26
   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31