Page 13 - 6574
P. 13

Недоліки:  при  технологічній  спеціалізації  обробних  цехів  складаються
               складні,  довгі  маршрути  руху  предметів  праці  з  неодноразовим  їх
               поверненням  в  одні  і  ті  ж  цехи.  Це  порушує  принцип  прямоточності  та
               приводить до збільшення виробничого циклу;
                     -  за  характером  вироблених  виробів  (предметна  і  подетальна
               спеціалізація).
                     Предметна  спеціалізація  цехів  характерна  для  заводів  з  вузькою
               предметною спеціалізацією. При предметній  спеціалізації  в цехах повністю
               здійснюється  відповідний  етап  виготовлення  закріплених  за  ним  деталей
               відносно вузької номенклатури.
                     Для цих цехів характерна різноманітність обладнання і оснащення, але
               вузька номенклатура виробів. Всі операції зосереджені в одному цеху, тому
               простіше  узгоджувати  роботу,  спрощується  оперативне  планування,
               скорочується виробничий цикл.
                     Виробнича структура цеху – це склад його виробничих дільниць, інших
               внутріцехових підрозділів і форми їхнього взаємозв’язку.
                     Дільниці,  як  і  цехи,  можуть  бути  предметно  і  технологічно
               спеціалізовані.
                     Технологічна спеціалізація дільниць характерна для цехів одиничного і
               дрібносерійного виробництва.
                     При  великих  програмних  завданнях,  коли  верстати  кожної  операції
               можуть  бути  повністю  завантажені  обробкою  однієї  або  декількох
               технологічно  подібних  деталей,  створюються  умови  для  переходу  до
               предметної спеціалізації дільниць у формі прогонів або потокових ліній.
                     При      формуванні        предметно-замкнених           дільниць      послідовність
               розстановки  обладнання  істотно  впливає  на  економічні  показники  його
               роботи, а отже, і на ефективність виробництва. Виникає питання, по якому
               технологічному  маршруту  обробки  деталей,  закріплених  за  дільницею,
               розмістити верстати на дільниці (прогоні).
                     Ця  задача  вирішується  методом  перебору  можливих  варіантів
               планування  і  вибору  і  вибору  того,  який  найбільше  відповідає  умові
               оптимальності.
                     Такою  умовою  в  цьому  разі  може  бути  мінімальний  вантажопотік.
               Тобто:
                                                          m
                                                    Q =    N i  q   i  l  → min,
                                                                    i
                                                         i 1
               де N i - програма випуску, шт.$
               q i - маса виробу, кг;
               l i - віддаль між верстатами, м;
               m - номенклатура виробів.







                                                             12
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18