Page 11 - 6569

– основи формування вимог щодо безпеки діяльності до операторів
технічних систем і населення техносфери.
Основне завдання науки безпеки життєдіяльності – запобіжні
ідентифікація джерел і аналіз причин виникнення небезпек, прогнозування,
оцінювання і регулювання їхньої дії в просторі та в часі.
Основні теоретичні положення безпеки життєдіяльності:
1. Небезпечна дія створюється особливими властивостями матерії, поля,
енергії, інформації та їхнє поєднання.
2. Будь-який об'єкт, суб'єкт, явище, інформація або їхня сукупність при
певних умовах можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля.
Небезпека є об'єктивною необхідною умовою зміни та розвитку природи і
еволюції людства.
Висновки:
1. Будь-яка діяльність людини є потенційно небезпечною.
2. Безпека – стан складної системи, зокрема людини, за якої виключена
можливість негативного впливу на неї зовнішніх чи внутрішніх чинників.
3. Безпека життєдіяльності вивчає явища, об'єкти, процеси з позиції їхньої
оптимізації за параметрами безпеки.
4. Управління безпекою, розроблення правил та рекомендацій базується
на основі знання законів, принципів і методів забезпечення безпеки.
Мета безпеки життєдіяльності – забезпечення оптимальних умов життя та
розвитку для кожної людини окремо та людства загалом.
Безпека життєдіяльності, як наука, синтезує досягнення цілого ряду наук і
є комплексною, інтегральною за суттю. Серед них фізика, хімія, біологія,
математика, геологія, метеорологія, медицина та багато інших.

1.6 Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек

Таксономія небезпек – класифікація та систематизація явищ, процесів,
інформації, об'єктів, які здатні завдати шкоди. Таксономія в науці –
класифікація і систематизація складних явищ, понять, об'єктів. Оскільки
небезпека є поняттям складним, ієрархічним, має багато ознак, тому їхнє
таксономірування виконує важливу роль в опрацюванні наукового погляду в
області безпеки діяльності і дозволяє пізнати природу небезпек, дає нові
підходи до задач, їхнього опису, введення кількісних характеристик і
управління ними.
Ідентифікація небезпек – виявлення типу небезпеки та встановлення її
характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації
наслідків. У процесі ідентифікації виявляються номенклатура небезпек,
ймовірність їхнього прояву, просторова локалізація (координати), можливий
збиток і ін. параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання.
Методи виявлення небезпек поділяються на:
– інженерний – визначають небезпеки переважно в технічних системах;
10