Page 129 - 6555

4. У чому полягають відмінності між основними типами та формами
відображення?
5. Пояснити, що мав на увазі Б. Паскаль, визначаючи людину «тростиною,
яка мислить»?

Теми доповідей, рефератів і презентацій:
1. Основні концепції свідомості: субстанціальна, функціональна,
екзистенціально-феноменологічна.

2. Роль праці у виникненні свідомості.
3. Архетипи культури та трансгресії постмодерна.
4. Проблема взаємозв’язку між суспільною психологією та суспільною

ідеологією.
5. Політична свідомість.
6. Правова свідомість.

7. Моральна свідомість.
8. Свідомість і штучний інтелект.

ТЕМА 8
СПЕЦИФІКА НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

Пізнання як вимір людського буття та спосіб самоствердження людини.
Місце теорії пізнання (гносеології) в системі філософського знання. Головне
питання гносеології. Межі пізнання: агностицизм та гносеологічний оптимізм.

Основні поняття гносеології. Суб’єкт і об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок.
Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне і конкретне в
пізнанні. Форми чуттєвого пізнання: відчуття, сприйняття та уявлення. Форми

раціонального пізнання: поняття, судження, умовивід. Форми пізнавальної
діяльності людини: міфологічне, релігійне, буденне, художнє, наукове
пізнання. Рівні, форми і методи наукового пізнання. Пізнання і творчість.

Дослідження окремих фактів та пізнання процесів.
План заняття :
1. Пізнавальні здатності людини: суб’єкт і об’єкт пізнання, рівні пізнання та
форми пізнавальної діяльності.

2. Проблема істини у філософії і науці. Поняття критерію істини.
3. Основні проблеми соціального пізнання. Суб’єкт та об’єкт соціального

пізнання.
4. Відмінності «софійного» та «епістемного» пізнання.
5. Поняття соціальної істини та її значення для осмислення соціальної
реальності.

6. Витоки, генезис та розвиток логіки мислення. Діалектика, основні вимоги
діалектики, поняття критичного мислення.