Page 46 - 6547

типом ґрунтів тундрової зони є тундрові глейові ґрунти, які
мають високу щільність, низьку пористість, слабку аерацію і
низьку водопроникність.
2 Ґрунти бореального поясу
Ґрунти бореального поясу сформувалися переважно під
тайговими лісами на пухких льодовикових породах
четвертинного періоду. У межах бореального поясу виділено
дві групи областей: тайгово-лісові і мерзлотно-тайгові.
За географічним положенням тайгово-лісові області
поділяють на континентальні і приокеанічні. У різних регіонах
бореального поясу склались неоднакові гідротермічні умови,
які зумовили розвиток різних ландшафтів. На території
Євразійського континенту залежно від цих умов у межах
поясу виділяють чотири грунтово-біокліматичні області:
Ісландсько-Норвезьку тайгово-лісову, Європейсько-Сибірську
тайгово-лісову, Східно-Сибірську мерзлотно-тайгову і
Берингово-Охотську тайгово-лісову. На території
континентальних областей основними типами ґрунтів є
підзолисті і болотно-підзолисті, а на приокеанічних – дерново-
торф’янисті і попелово-вулканічні.
Ґрунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області.
Європейська частина області вкрита переважно породами
льодовикового і водно-льодовикового походження.
Основними породами на цій території є моренні і водно-
льодовикові відклади. Основними факторами, які
спричинюють опідзолювання, є органічні кислоти, що
синтезуються у верхніх горизонтах ґрунту в процесі
життєдіяльності грибів, і промивний водний режим.
Зональним типом Європейсько-Сибірської області є
підзолистий грунт.
Північно-тайгова підзона. Верхні горизонти підзолистих
ґрунтів мають високу кислотність, низьку ємкість вбирання і
низький ступінь насиченості основами, і як наслідок цього,
вони є бідними на елементи живлення для рослин. Крім того,
підзолисті ґрунти мають несприятливі фізичні властивості і
тому належать до категорії низькородючих ґрунтів.
Східіно-Сибірська мерзлотно-тайгова область займає
території Середнього і Східного Сибіру. Ґрунтоутворюючими
породами в цих регіонах є продукти вивітрювання корінних

46