Page 43 - 6547
P. 43

одночасно  вивчає  закономірності  просторових  змін  ґрунтів  і
           причини  цих  змін.  Причинами  просторових  змін  ґрунтів  є
           просторові    зміни    факторів    ґрунтоутворення      (клімату,
           грунтоутворюючих  порід,  рельєфу,  рослинності  і  тваринного
           світу,  діяльності  людини,  тривалості  ґрунтоутворення,  тощо).
           Основними законами географії ґрунтів є:
                – закон горизонтальної зональності – основні типи ґрунтів
           поширені  на  поверхні  континентів  земної  кулі  широкими
           смугами (зонами), які послідовно змінюють одна одну відповідно
           до   зміни    клімату,    рослинності    та   інших     факторів
           ґрунтоутворення;
                –  закон  вертикальної  зональності  –  в  гірських  системах
           простежується послідовна зміна типів ґрунтів у міру наростання
           абсолютної  висоти  від  підніжжя  гір  до  їх  вершин  у  зв’язку  зі
           зміною-клімату, рослинності та інших факторів ґрунтоутворення;
                –    закон  фаціальності  ґрунтів  –  полягає  в  тому,  що
           місцеві   провінціальні    (фаціальні)    особливості    клімату
           зумовлюють появу специфічних місцевих ознак ґрунтів і навіть
           формування  інших  типів.  Така  різноманітність  зумовлена
           неоднаковою континентальністю клімату, неоднаковим сезонним
           розподілом опадів тощо;
                –    закон  аналогічних  топографічних  рядів  –  полягає  в
           тому, що поширення ґрунтів на великих територіях (в межах зон)
           зумовлене  переважно  впливом  рельєфу,  грунтоутворюючими
           породами та іншими місцевими умовами ґрунтоутворення.
                2 Грунтово-географічне районування
                Грунтово-географічне районування – це поділ території на
           грунтово-географічні    регіони,   однорідні   за   структурою
           ґрунтового  покриву,  поєднанням  факторів  ґрунтоутворення  і
           можливостями сільськогосподарського використання.
                Опорними одиницями грунтово-географічного районування
           є: на рівнинних територіях — ґрунтова зона, в горах — гірська
           ґрунтова провінція.
                Ґрунтова зона — ареал зонального типу ґрунту і супутніх
           йому інтрозональних ґрунтів.
                Ґрунтова  провінція  —  частина  ґрунтової  зони,  яка
           відрізняється  специфічними  особливостями  ґрунтів  і  умовами
           ґрунтоутворення         (зволоження,        континентальність,
           температура).
                Гірська  ґрунтова  провінція  —  ареал  поширення  чітко
           визначеного  ряду  вертикальних  ґрунтових  зон,  який  зумовлений


                                          43
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48