Page 47 - 6547

порід, характерними особливостями яких є важкий
механічний склад, висока водоутримуюча здатність і наявність
мерзлого горизонту на глибині 75–120 см. На території
північної тайги поширені мерзлотно-тайгові кислі, тайгові
підбури і залишково-карбонатні мерзлотно-тайгові ґрунти.
Берингово-Охотська тайгово-лісова область займає
територію вздовж узбережжя Охотського моря від
Пенжинської губи до нижньої течії Амура, півострів
Камчатку, Курильські острови і північну частину острова
Сахалін. Природні умови зумовлюють промивний водний
режим і, як наслідок, процес опідзолення. Територія зони
входить до складу тихоокеанського тектонічного поясу з
активною сучасною вулканічною діяльністю. В зв’язку з цим
основними грунтоутворюючими породами на Камчатці та
Курильських островах є пухкі вулканічні відклади. В районах
з незначним випаданням попелу розвивається процес
підзолоутворення. В районах з інтенсивним випаданням
попелу поширені шарувато-попелові вулканічні ґрунти.
Зона підзолистих та буро-тайгових ґрунтів
характеризується буро-тайговими ґрунтами. Характерною
особливістю буро-тайгових ґрунтів є високий вміст (до 24 %)
гумусу у верхньому горизонті.
3 Ґрунти субборелльного поясу
Ґрунти субборелльного поясу охоплюють великі
території в Північній Америці і Євразії. У південній півкулі
цей пояс займає порівняно незначну територію на півдні
Аргентини і в Новій Зеландії. В межах суббореального поясу
виділено три групи грунтово-біокліматичних областей:
волого-лісові, степові, пустинні і напівпустинні. На території
суббореального поясу розташована майже половина орних
земель світу, на яких вирощують один урожай на рік. В
ґрунтовому покриві переважають бурі лісові глейові ґрунти,
які формуються під широколистяними лісами.
Бурі лісові ґрунти містять не більше 5 % гумусу. Реакція
ґрунтового розчину по всьому профілю кисла. Основними
процесами їх формування є акумуляція гумусу, оглеєння і
переміщення по профілю мулистої фракції без зміни хімічного
складу.
Ґрунти суббореальних лісостепових і степових областей
виділяють дві ґрунтові області суббореальних степів:

47