Page 31 - 6545
P. 31
3) створити на базі кафедри екології і геодезії новий факультет, який
назвати інженерно-екологічним.
3.17 Розвиток екологічних досліджень в Україні і ІФНТУНГ
Карпатський інженерно-екологічний центр створено рішенням
Івано-Франківського облвиконкому № 174 від 17 жовтня 1989р. 3 січня
1990р. начальник ГоловПЕУ видав наказ про призначення директором
КІЕЦ доктора геолого-мінералогічних наук, професора О.М. Адаменка
і заступником директора КІЕЦ з наукової роботи кандидата біологічних
наук Б.Я. Голояда. В січні 1990 р. було затверджено тематичний плав
роботи КІЕЦ на 1990 р., штатний розклад і склад Вченої ради.
КІЕЦ – госпрозрахункова державна установа, яка функціонує за
рахунок дольової участі підприємств-забруднювачів навколишнього
середовища, фінансування з екологічного фонду області і прямих
договорів з підприємствами по складанню екологічних паспортів,
екологічних обґрунтувань проектів, експертиз та інших наукових і
інженерно-технічних послуг.
Інститут екологічного моніторингу Академії наук технологічної
кібернетики України (ІЕМ АН ТКУ) створено за рішенням Президії АН
ТКУ № 11 від 25 листопада 1991р. на базі Карпатського інженерно-
екологічного центру (КІЕЦ), що успішно діє в м. Івано-Франківську з
1989 р. ІЕМ – госпрозрахунковий науково-дослідний інститут, який
працює на принципах самофінансування.
Організовані і почали діяти в м.Івано-Франківську лабораторії
екології педосфери, екології гідросфери, екології атмосфери, фізико-
хімічних методів дослідження техносфери, впливу геофізичних полів
на довкілля і здоров'я людей, екологічної кібернетики та
геоекоінформатики. Формується банк екологічної інформації
Карпатського регіону на базі персональних комп'ютерів.
Основні наукові напрямки ІЕМ АН ТКУ:
• створення різномасштабних комп'ютерних інформаційно-
керуючих систем екологічного моніторингу для регіонів (масштаб
1:500 000), областей (1:200 000), районів (1:50 000), міст (1:10 000) і
промислових підприємств і об'єктів (1:5 000-1:500) з метою державного
управління станом довкілля та раціональним природокористуванням;
• визначення сучасної екологічної ситуації регіону, області,
району, міста, підприємства і прогноз її розвитку для складання
довгострокових та оперативних екологічних програм;
31